"10" травня 2007 р. Справа № 7/163
За позовом військового прокурора Рівненського гарнізона в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод»
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нива»
про стягнення 46206,52 грн. заборгованності
Суддя Маціщук А.В.
Представники :
від поз.- юр.Климець Н.Г./пост.дор.б/№ від 03.01.07 р./
від відп.- нач-к юр.від-лу Цимбалюк І.О./пост.дор.№ 204 від 23.04.07 р./
прокурор Ткачук М.В.
Прокурор у позові просить стягнути з відповідача на користь державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод»46206,52 грн. заборгованності по розрахункам за транспортні послуги, надані на підставі договору № 51/09п, укладеного позивачем і відповідачем 19.09.06 р.
Відповідач позов не визнав. Вважає, що військовий прокурор Рівненського гарнізона неправомірно, всупереч чинному законодавству та рішенню Конституційного Суду України звернувся з позовом в інтересах господарюючого суб'єкту.
Судом встановлено слідуюче. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення дістало своє відображення в ст.3 Закону України «Про прокуратуру», де визначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до норм ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний Суд України рішенням від 08.04.99 р. № 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного Суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України /тепер -ГПК України/, визначив, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді слід розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Відповідно до п.2 резолютивної частини цього Рішення під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч.2 ст.2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування (якому законом надано повноваження органу виконавчої влади), на які державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Для цього прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Аналогічна правова позиція з посиланням на зазначене рішення Конституційного суду України, викладена у постановах Верховного Суду України від 21.01.02 р. у справі № 03-1/1-3/8-59/3 і від 25.03.02 р. у справі № 17/6.
В позовній заяві, яка розглядається у даній справі, військовий прокурор Рівненського гарнізона визначив позивачами Міністерство оборони України і державне підприємство «Рівненський автомобільний ремонтний завод». Зі статуту державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод»та довідки Головного управління статистики у Рівненській області № 001226 /а.с.36-53/ вбачається, що це підприємство є державним підприємством, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.62 ГК України підприємство -самостійний господарюючий суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, враховуючи вищенаведені позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду України, інтереси держави не можна ототожнювати з майновими інтересами державного підприємства і прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави, не може визначати позивачем будь-яке підприємство чи організацію.
Крім того, прокурор безпідставно вважає, що органом державної влади, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Міністерство оборони України, поскільки з матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які є предметом спору у даній справі, виникли між державним підприємством «Рівненський автомобільний ремонтний завод»та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нива»і такі відносини /надання транспортних послуг і здійснення розрахунків між учасниками цих відносин/ не є сферою державного регулювання.
Тому право на звернення до господарського суду за захистом порушеного права відповідно до ст.1 ГПК України має юридична особа -державне підприємство «Рівненський автомобільний ремонтний завод», який є самостійним господарюючим суб'єктом і має право через свої органи укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, тоді як Міністерство оборони України здійснює лише управління майном цього підприємства. Даний спір є цивільно-правовим, не пов'язаний із здійсненням повноважень органу влади.
Господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора, в якому неправильно визначено позивачів за вимогами про захист інтересів держави, тому цей позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.1 ст.81 ГПК України. Відповідно до ч.4 ст.81 ГПК України залишення позову без розгляду не позбавляє належного позивача права в майбутньому звернутись до господарського суду з позовною заявою про стягнення боргу 44206,52 грн. за договором № 51/09п від 19.09.06 р.
Керуючись ст.49, п.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити без розгляду позов військового прокурора Рівненського гарнізона в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод»до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нива».
Суддя Маціщук А. В.