Справа № 368/927/22
1-кс/368/25/23
Іменем України
"18" січня 2023 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження - прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в порядку ст.. 174 КПК України, -
захисник заявника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді та просить суд скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 22.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022111230000919 від 19.08.2022 на транспортний засіб марки «Honda takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , що зберігається за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати слідчого, що здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні повернути вилучений транспортний засіб власнику, або ж уповноваженій ним особі на безоплатній основі повернути вилучений транспортний засіб власнику або ж уповноваженій особі, обґрунтовуючи клопотання наступним.
Слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12022111230000919 від 19.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Встановлено, що 18.08.2022 близько 19 год. 40 хв. за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Переселення, вул. Садова, 19 відбулась ДТП за участю а/м марки «RENAULT MEGANE» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мопеда марки «Honda Takt» без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП ОСОБА_4 отримав т/у, попередній діагноз: закритий перелом лівого стегна, рвані рани лівого стегна.
18.08.2022 в ході огляду вилучено транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , який у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., 3 км ад Р-17 (Біла Церква-Володарка).
Слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_7 було накладено арешт на транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з. у кримінальному провадженні № 12022111230000919 від 19.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
За результатами розгляду клопотання суд прийшов до висновку у необхідності накладення арешту на майно та постановив ухвалу, якою задовільнив клопотання слідчого погоджене прокурором та наклав арешт на транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту у встановленому законом порядку.
20.12.2022 ОСОБА_4 звернувся до директора майданчику тимчасового зберігання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для отримання відповідно ухвали належного йому майна, моторолера марки «Honda Takt» без д.н.з., на що йому було нараховано оплату за зберігання. У зв'язку з неможливістю здійснити оплату за зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання, оскільки продовжую лікуватися і витрачати кошти на дорого вартісні ліки, він, ОСОБА_4 , не зміг забрати належне мені майно.
Відповідно до ст. 118 Кримінального процесуального кодексу витрати, пов'язані із зберіганням речей є різновидом процесуальних витрат. Відповідно до ч.5 ст.100 КПК речові докази у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, можуть знаходитися у спеціальних місцях зберігання. За загальним правилом речові докази зберігаються протягом усього часу кримінального провадження.
В такому випадку зберігання автомобіля регулюється Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19.11.2012р. №1104.
Відповідно до п. 20 вказаного Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції МВС для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Відповідно до ст.123 КПК витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до п.19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС, ДПУ, СБУ, ВСУ та ДСА від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125:
«Зберігання транспортних засобів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу».
30.12.2022 р. слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12022111230000919 від 19.08.2022 р. арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів відсутні належні умови зберігання транспорту, що в силу погодних умов сприяють додатковим пошкодженням.
Відповідно до ст. 174 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 не заперечувала про заявленого клопотання.
Слідчий СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Слідчий суддя, вислухавши захисника заявника та прокурора, приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2022 близько 19 год. 40 хв. за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Переселення, вул. Садова, 19 відбулась ДТП за участю а/м марки «RENAULT MEGANE» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мопеда марки «Honda Takt» без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП ОСОБА_4 отримав т/у, попередній діагноз: закритий перелом лівого стегна, рвані рани лівого стегна.
18.08.2022 в ході огляду вилучено транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , який у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., 3 км ад Р-17 (Біла Церква-Володарка).
Слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_7 було накладено арешт на транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з. у кримінальному провадженні № 12022111230000919 від 19.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
За результатами розгляду клопотання суд прийшов до висновку у необхідності накладення арешту на майно та постановив ухвалу, якою задовільнив клопотання слідчого погоджене прокурором та наклав арешт на транспортний засіб моторолер марки «Honda Takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту у встановленому законом порядку.
15.02.2022 відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.12.2022 р. слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12022111230000919 від 19.08.2022 р. арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів відсутні належні умови зберігання транспорту, що в силу погодних умов сприяють додатковим пошкодженням.
Відповідно до ст. 174 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Слідчим суддею встановлено, що на виконання вимог ч. 1 ст.174 КПК України захисник заявника ОСОБА_5 довів необхідність повернення автомобіля без скасування арешту майна, оскільки іншого органами слідства чи прокурором не доведено. Так, із зазначеним вище автомобілем проведено експертизи, а тому слідчий суддя вважає, що подальше перебування під арештом автомобіля, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, і клопотання адвоката задовольняє.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в порядку ст.. 174 КПК України задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 22.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022111230000919 від 19.08.2022 на транспортний засіб марки «Honda takt» без д.н.з., володільцем якого є ОСОБА_4 , що зберігається за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Кагарлицького районного суду
Київської області: ОСОБА_1