ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/10644/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
про стягнення 57138,21 грн,
Без виклику представників сторін
У жовтні 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення 57138,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12.10.2021 сталось ДТП за участі автомобіля марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП автомобілю марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 57138,21 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2321,90 грн та 3% річних у розмірі 139,31 грн.
Відповідач проти задоволенню позову заперечив вказавши, що позивачем визначено розмір суми страхового відшкодування без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Відповідно до Висновку експерта №257.22.ЕД від 04.11.2022 вартість відновлювального ремонту із врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 становить 48192,79 грн. Таким чином, сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи в розмірі 2600 грн становить 45592,78 грн. Разом з тим, відповідач зазначив, що 07.11.2022 ПрАТ «СК «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 45592,78 грн на рахунок позивача. Також, відповідач вказав, що позивачем не вірно здійснено розрахунок суми пені та 3% річних, а саме не вірно визначено суму та період заборгованості. Оскільки відповідачем 27.06.2022 було отримано заяву позивача на виплату страхового відшкодування, то з урахуванням п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вірним початком періоду нарахування пені та 3% річних є 25.09.2022. Так, за наданим відповідачем контррозрахунком, з останнього підлягають стягненню пеня у розмірі 749,47 грн та 3% річних у розмірі 44,97 грн. Окрім того, відповідач заперечив щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу зазначивши, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, безпідставною та не підтвердженою жодними доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що провадження у справі в частині основної заборгованості в розмірі 45592,78 грн підлягає закриттю, в іншій частині основної заборгованості позов не підлягає задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено електронний сертифікат до Договору «Комплексний договір автострахування «Євроцивілка» №43-002074 «Ремонт ТЗ страхувальника при ДТП незалежно від вини» (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано автомобіль марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Згідно Довідки Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду №3021286529619088, 12.10.2021 о 10:01 год. у м. Чернігів по вул. Стрілецькій, 102 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 п.п.2.10., 10.1., та 13.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/11703/21 від 04.11.2021, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору, на підставі Страхового акта №34145/1 від 22.11.2021 визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок Страхувальника - ОСОБА_1 в розмірі 57277 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1833 від 22.11.2021.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до Полісу ЕР №202064003
З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов'язкового страхування ЕР №202064003 був чинний на момент скоєння ДТП - 12.10.2021. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 2600 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 збитки у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1 , мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Як вбачається з наданого відповідачем висновку експерта №257.22ЕД судової автотоварознавчої експертизи автомобіля «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 від 04.11.2022, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля складає 0,6099, а вартість відновлювального ремонту із врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент ДТП становить 48192,78 грн.
Позивачем не надано суду заперечень щодо розміру коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідачем, чи власного розрахунку вказаного коефіцієнту, як не надано взагалі розрахунку виплаченого ним страхового відшкодування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 та франшизи у розмірі 2600 грн становить 45592,78 грн.
В той же час, матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується, що в ході розгляду справи останнім було перераховано на рахунок позивача суму страхового відшкодування в розмірі 45592,78 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №42938 від 07.11.2022.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 45592,78 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині, а в частині решти заявленої суми основної заборгованість у розмірі 9084,22 грн слід відмовити у зв'язку з недоведеністю вказаного розміру заборгованості.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2321,90 грн та 3% річних у розмірі 139,31 грн нарахованих за період з 06.09.2022 по 06.10.2022, суд зазначає наступне.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Пунктом 36.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму заборгованості та період нарахування.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено на електрону пошту відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування №34145/34145/1 від 09.06.2022, яку було отримано відповідачем 27.06.2022.
Таким чином, останнім днем виплати страхового відшкодування є 25.09.2022, а першим днем прострочення 26.09.2022.
Крім того, як було вище встановлено судом, вірною сумою страхового відшкодування яка підлягала сплаті відповідачем є 45592,78 грн.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних та пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 41,22 грн та пеня у розмірі 687,01 грн
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, враховуючи, що спір виник у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування, тобто з вини відповідача, а заборгованість перед позивачем було погашено після відкриття провадження у справі, враховуючи часткове задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору №34145/1/2022 про надання професійної правничої допомоги від 26.09.2022 та попередній (орієнтовний) розрахунок суми правової допомоги від 06.10.2022.
Відповідно до п.4.2. вказаного Договору за результатами надання правової допомоги, після набрання судовим рішенням на користь клієнта законної сили, складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті прийому-передачі наданих послуг вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги та її вартість.
Підставою для оплати винагороди за даним Договором є акт прийому-передачі наданих послуг, який складається протягом 5 робочих днів після набрання законної сили судовим рішенням на користь клієнта. (п.4.3. Договору №34145/1/2022 від 26.09.2022)
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
З огляду на те, що позивачем подано лише попередній розрахунок суми судових витрат, без підтвердження їх належними доказами і детальним описом наданих послуг, враховуючи наявність заперечень відповідача, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі №910/10644/22 в частині позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 45592 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 78 коп. закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, будинок 14; ідентифікаційний код 39433769) пеню у розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн 01 коп. та 3% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн 22 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2011 (дві тисячі одинадцять) грн 31 коп.
В іншій частині позову відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 24.01.2023
Суддя Я.В. Маринченко