30 серпня 2006 р. Справа № 17/186
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача - Шибаєв А.М., представник за довіреністю;
відповідача - не з»явився
розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до ТзОВ «Ріо - Трейд», м. Ужгородо про стягнення 2699 гривень адміністративно -господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, включаючи пеню на суму 66 грн.
Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі-Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, що становить предмет позовних вимог. Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.
Відповідач, належним чином повідомлений про місце та час судового розгляду участі уповноваженого представника в судове засідання вдруге не забезпечив, письмовим відзивом заперечує проти позову, посилаючись на те, що ним виконано всі вимоги та вжито всі встановлені Законом заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідачеві за змістом норм вищенаведеного Закону встановлено на 2005 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становить 12 осіб.
Матеріалами справи, зокрема статистичним звітом відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (форма №10-ПІ), встановлено що відповідачем у звітному періоді не працевлаштовано 1 інваліда та не сплачено у зв'язку з цим самостійно у встановленому порядку штрафні санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати за одне нестворене робоче місце.
Разом з тим, відповідачем доведено поданими суду документами ( наказ по підприємству від 13.01.05 «Про створення звичайного робочого місця інваліда», листами від 21.01.05 за № 4 на адресу Ужгородського міського центру зайнятості та управління соціального захисту населення виконкому Ужгородської міської ради), що ним вживалися залежні від нього заходи для працевлаштування інвалідів у кількості, що відповідає встановленому Законом нормативу, тобто створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, про що поінформовано у встановленому порядку територіальний центр зайнятості та управління соціального захисту населення виконкому Ужгородської міської ради як органи уповноважені безпосередньо здійснювати працевлаштування інвалідів. Непрацевлаштування інвалідів спричинено тим, що згаданими органами такі не направлялися на підприємство відповідача.
За наведених обставин відсутні підстави для покладення відповідальності на товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Трейд» за непрацевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, п. 7 розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України,
суд постановив:
1. У позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ушак І.Г.