Справа № 462/6021/22
17 січня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді - Пилип'юк Г.М.,
за участю секретаря - Дмитрук Р.-А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач 04 листопада 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6077041 від 26.10.2022. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора лейтенанта Управління патрульної поліції у Львівській області Островського С.О. серії ЕАР №6077041 від 26.10.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, його визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Вважає таку незаконною з огляду на наступне. Так, в оскаржуваній постанові вказано, що він 01.12 год 26.10.2022 на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові керував транспортним засобом «Шевроле Лацетті» номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8., чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху України - на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожніми знаками 5.8. або 5.11 забороняється рух та зупинка інших транспортних засобів на цій смузі, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Однак, він не порушував вказаних вимог. Відповідно до п. 17.1 ПДР України, на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів. Позначених знаком 5.8. та 5.11. забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі, крім таксі та велосипедистів. Інспектор Островський С.О. достовірно знав про те, що автомобіль «Шеврове Лацетті» н. з. НОМЕР_1 , яким я керував, виконував функції таксі як із зовнішнього вигляду автомобіля, на якому є відповідна візуальна інформація, яка ідентифікує автомобіль, як таксі, так і з пред'явлених мною документів. Таким чином, в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просить такий задовольнити, а розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із нормою ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та встановивши належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії EAP № 6077041 від 26.10.2022 р. на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП у розмірі 680 грн. За вказаною постановою ОСОБА_1 01.12 год 26.10.2022 на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові, керуючи транспортним засобом «Шевроле Лацетті» н. з. НОМЕР_1 здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних Т3, позначеній дорожніми знаками 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших Т3 на цій смузі, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1-126) тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 (дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів) або 5.11 5(смуга для руху маршрутних транспортних засобів) забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі відповідно - це - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Відповідно до п.1.10 ПДР України маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підтвердження своєї позиції позивач надав суду ліцензію, яка надає йому право на внутрішнє перевезення пасажирів на таксі, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу з фотозображенням автомобіля, який обладнаний розпізнавальними знаками таксі, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виробничо-комерційного підприємства «ВІКТУАР», керівником якого є ОСОБА_1 та який, здійснює діяльність, зокрема пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний).
Однак, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, а також його правомірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.
Суд також вважає, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було порушено вимоги ст. 245 КУпАП, а саме: не повно з'ясовано обставини справи та не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем, у порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано жодного доказу у спростування вказаних тверджень позивача.
Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, не доведений.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова серії EAP №6077041 від 26.10.2022 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення - скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на його користь понесені ним судові витрати.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Телішевським І.Д. укладено договір про надання правової допомоги № 31/10/2022 від 31 жовтня 2022 року (далі - Договір).
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правової допомоги № 31/10/2022 від 31 жовтня року замовник сплачує представнику винагороду у розмірі фіксованої суми в розмірі 2000, 00 грн за підготовку заяв по суті, клопотань, процесуальних заяв, збір доказів.
Відповідно до акту виконаних робіт від 17 січня 2023 року виконавець виконав і передав, а замовник прийняв роботу, згідно з п. 2.1 Договору - консультаційні та юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту прав та інтересів ОСОБА_1 як позивача у судових органах всіх інстанцій у адміністративній справі №462/6021/22: збір, підготовка та аналіз доказів, підготовка позовної заяви, підготовка процесуальних заяв. Вартість робіт 2000,00 грн.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат, понесених ним на правничу допомогу адвоката, у сумі 2000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 492,20 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі та враховуючи те, що Управління патрульної поліції в Львівській області не має статусу юридичної особи, не має відкритих рахунків в органах Казначейства та є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, який діє на правах самостійної юридичної особи, дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. та витрати понесені позивачем на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 9, 73-74, 77, 139, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 26.10.2022 серії ЕАР № 6077041, винесену інспектором лейтенантом Управління патрульної поліції у Львівській області Островським С. О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. та закрити провадження по справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Г. М. Пилип'юк