Іменем України
23 січня 2023 року Справа № 360/1550/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 червня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
-визнати незаконним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2022 № 122950002184 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком;
-зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачці пенсію за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788XII з моменту первинного звернення за пенсією, тобто з 14.02.2022р. з виплатою заборгованості, яка утворилася за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.02.2022 позивачка звернулася через вебпортал ПФУ з заявою про призначення пенсії з усіма необхідними документами так як набула право на призначення пенсії за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем та винесено рішення від 21.02.2022 № 122950002184 про відмову в призначенні пенсії. В своєму рішенні відповідач з незрозумілих причин посилається на відсутність пільгового стажу однак позивачка не претендувала на пільгову пенсію, а зверталася з заявою про призначення пенсії так як набула це право на підставі ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Водночас форма заяви про призначення пенсії взагалі не передбачає можливості зазначити на підставі якого закону майбутній пенсіонер хоче вийти на пенсію. Тобто пенсійний орган має проаналізувати надані документи та прийняти рішення про призначення пенсії за найбільш сприятливим законом. При цьому на норму статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач взагалі не зважає і не надає жодних пояснень з цього приводу у своєму рішенні. Звертає увагу суду, що сторонами визнається, що стаж позивачки складає понад 41 рік, а цього достатньо у віці позивачки для призначення пенсії у відповідності до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою суду від 07.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, зобов'язано відповідача надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 та всі рішення, прийнятті за наслідками розгляду вказаної заяви; роздруківку з Підсистеми призначення та виплати пенсії стаж для розрахунку права щодо ОСОБА_1 та форму ОК5.
Ухвалою суду від 21.11.2022 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позовну заяву. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у строк до 28.11.2022 надати до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів; належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 та всі рішення, прийнятті за наслідками розгляду вказаної заяви; роздруківку з Підсистеми призначення та виплати пенсії стаж для розрахунку права щодо ОСОБА_1 та форму ОК5.
21.12.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти позовних вимог. В обгрунтування зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , зверталася 14.02.2022 до Пенсійного фонду України через веб-портал ПФУ з заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 21.02.2022 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 122950002184 у зв'язку з тим, що у заявника на дату звернення (14.02.2022) відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений абзацом першим пунктом другим частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просив звернути увагу, що посилання ОСОБА_1 на положення Закону № 1788-XII є помилковими. Оскільки, з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов'язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону № 1058-IV. З прийняттям Закону № 2148-VIII відповідне питання врегульовано інакше, а саме призначення пільгових пенсій здійснюється виключно за нормами Закону №1058-IV. Тобто при вирішенні питання про наявність у позивача відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення статті 114 Закону № 1058-IV.
Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, всебічно розглянувши надані позивачем документи встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж - 41 рік 1 місяць 1 день, в тому числі пільговий стаж за списком № 2 - 3 роки 9 місяців 28 днів. Однак, через те, що у ОСОБА_1 на дату звернення немає необхідного пільгового стажу, встановленого абзацом першим пунктом другим частини 2 статті 114 Закону № 1058, та, відповідно, вона не має не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, заявник на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058 при досягненні нею повних 58 років та наявності лише 3 років 9 місяців 28 днів пільгового стажу за Списком № 2 не має.
На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області 08.05.1997 та карткою платника податків.
14.02.2022 позивач звернулась на веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення їй пенсії за віком, разом з необхідним пакетом документів.
За принципом екстериторіальності заява позивача від 14.02.2022 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.02.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням № 122950002184 від 21.02.2022 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення з заявою про призначення пенсії становить 41 рік 1 місяць 1 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 складає 3 роки 9 місяців 28 днів.
Судом також встановлено, що наявність та кількість страхового стажу позивача понад 40 років підтверджується її трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 30.03.1982, що не є спірним питанням при розгляді даної справи та визнається сторонами у справі.
Як зазначено відповідачем у відзиві через те, що у ОСОБА_1 на дату звернення немає необхідного пільгового стажу, встановленого абзацом першим пунктом другим частини 2 статті 114 Закону № 1058, та, відповідно, вона не має не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, заявник на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058 при досягненні нею повних 58 років та наявності лише 3 років 9 місяців 28 днів пільгового стажу за Списком № 2 не має.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
9 липня 2003 року було ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).
Як встановлено частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, яка визначає умови призначення пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно пункту 16 розділу XV Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
В преамбулі Закону № 1788-XII також визначено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діє на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) [...] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" .
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно пункту 4.2 Порядку № 22-1 При прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Як було встановлено судом, 14.02.2022 позивач звернулась до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком разом з необхідним пакетом документів.
За принципом екстериторіальності її заяву було розглянуто відповідачем та 21.02.2022 прийнято рішення № 122950002184 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення мотивовано тим, що згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення з заявою про призначення пенсії становить 41 рік 1 місяць 1 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 складає 3 роки 9 місяців 28 днів. Стаж враховано в повному обсязі згідно наданих документів. Відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Нормативно-правове обґрунтування рішення викладено виключно з позиції звернення позивача за призначенням пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Жодних висновків про те, що ОСОБА_1 не досягнуто пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" №1058 від 09.07.2003 і що саме це є підставою відмови у призначенні пенсії за віком, рішення відповідача не містить. Як і не містить висновків щодо неможливості застосування до позивача віку, визначеного статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.
Враховуючи те, що позивач не зверталась з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а відповідач прийняв рішення, виходячи саме з підстав звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що відповідач прийняв рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не оцінив усіх фактів та обставин, що мають значення, а також застосував норми права, які не підлягають застосуванню до позивача (стаття 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ).
У зв'язку з чим, рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості та законності.
Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача від 21.02.2022 №122950002184 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком у відповідності до вимог діючого пенсійного законодавства на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
У зв'язку з цим, враховуючи приписи частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним).
Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, що зазначені відповідачем у відзиві на позов, суд не надає оцінки та вважає неприйнятними, оскільки оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.
З тих самих підстав суд не надає оцінку доводам позивача про не застосування відповідачем до позивача вікового цензу, встановленого статтею 12 Закону №1778, так як відповідачем це питання взагалі не досліджувалось та жодної аргументації рішення відповідача з цього приводу не містить.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог та обранням належного способу захисту порушених прав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, інша є похідною.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07.07.2022 з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 992,40 грн на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» до ухвалення судового рішення.
Оскільки судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав, судовий збір у розмірі 992,40 грн підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна перемоги, б. 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2022 № 122950002184 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 14 лютого 2022 року у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Тихонов