ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" січня 2023 р. справа № 300/4461/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 8166,70 грн, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-піідприємця ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення податкового боргу в сумі 8166,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки заборгованості щодо несплати податкових зобов'язань з:
- акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Ваховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачці, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідачки.
Ухвалою від 07.11.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 21.11.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачці за адресою її місцязнаходження. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку: за закінченням терміну зберігання.
Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачці, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк вона не скористалася.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, свідченням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що зокрема за результатами провадження підприємницької діяльності за відповідачкою, станом на 21.10.2022, обліковується заборгованість на загальну суму 8166,70 грн, зокрема за несплату:
- штрафних санкцій з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, які застосовані на підставі податкових повідомлень-рішень за №0015694002 від 24.07.2018 на суму 3060,00 грн та за № 0032514002 від 19.11.2018 на суму 36,70 грн;
- податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 4680,00 грн, що нарахований відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.02.2018;
- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 390,70 грн, що нарахований відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.02.2018
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 16.09.2021 за № 0035690-1308-0913, така вимога була вручена відповідачці, що засвідчує підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Абзацами 1 і 3 пункту 7 Розділу ІV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачці. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Окрім того, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0015694002 від 24.07.2018 на суму 3060,00 грн та за № 0032514002 від 19.11.2018 на суму 36,70 грн;
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення також було надіслане відповідачці, проте кореспонденція повернулась на адресу позивача з відміткою установи поштового зв'язку - підлягає поверненню: за закінченням встановленого строку зберігання.
У встановлений законом строк відповідачка не сплатила узгоджену суму грошових зобов'язань в повному розмірі, таким чином наявна заборгованість у розмірі 8166,70 грн.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу на суму 8166,70 грн.
Вирішуючи зазначений спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже зазначено, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачці податкову вимогу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.
Податковий борг відповідачки підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0015694002 від 24.07.2018, № 0032514002 від 19.11.2018, декларацією про майновий стан і доходи від 01.02.2018, корінцем податкової вимоги та довідкою про борг від 21.10.2022.
Наявність заборгованості відповідачка не спростувала та не надала доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду, а саме в сумі 8166,70 грн.
Таким чином, заборгованість в сумі 8166,70 грн є узгодженим податковим боргом відповідачки.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачкою не сплачено грошове зобов'язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 8166,70 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу є обгрунтованим.
На переконання суду відповідачка зобов'язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідачки є визначальною для вирішення цього спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зважаючи на те, що податковий борг відповідачки сформувався внаслідок провадження нею діяльності як фізичної особи-підприємця то у спірному випадку суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 як з суб'єкта господарської діяльності податковий борг у сумі 8166,70 гривень.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 8166,70 гривень є обґрунтованими, а позов таким що слід задовольнити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 8166,70 грн (вісім тисяч сто шістдесят шість гривень сімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Гомельчук С.В.