23 січня 2023 року Справа № 280/2883/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви
Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення та вимог про сплату боргу (недоїмки),
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати противним та скасувати рішення №143692411 від 11.10.2021, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-53-25 від 17.11.2021 та від 14.12.2021.
Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. (тобто не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.
До матеріалів позовної заяви позивачем подано клопотання від 27.12.2022 про відстрочення сплати судового збору, у якому посилається на приписи ст.133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та вказує, що банківські рахунки Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» заарештовані, що підтверджується постановами про арешт коштів боржника від 30.05.2022 ВП № 28158516 та від 31.05.2022р. ВП № 69079683, винесених Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а також довідками АБ «УКРГАЗБАНК» від 14.07.2022 № 5- 188/07/169/2022 та АТ «АБ «РАДАБАНК» від 14.07.2022 року №420-1/10-1-1 /2022-БТ. У зв'язку з цим, у позивача немає можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви у зв'язку з арештом рахунків. Тривалий час позивач перебував у справі про банкрутство,і одразу після закриття органами ДВС винесено більше 60 постанов щодо виконавчих проваджень з арештами коштів і майна скаржника. Господарська діяльність підприємства фактично не здійснюється, обсяги дорожніх робіт відсутні, наявна заборгованість по зарплаті, рахунки і майно заарештовані, на рахунках кошти відсутні, тим наче у воєнний час підприємство не в змозі заробити кошти. Враховуючи наведене, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до моменту винесення рішення у справі.
Враховуючи, що в період з 28.12.2022 по 20.01.2023 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, розгляд клопотання позивача здійснюється у перший робочий день судді - 23.1.2023.
Розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 01.09.2015.
Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Стосовно посилання позивача на арешт коштів за виконавчим провадженням, суд зауважує, що з метою реального виконання рішення та заявою стягувача арешт на рахунки боржника був накладений у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів. Жодних належних доказів щодо залишку коштів на поточних рахунках та/або у касі підприємства його представником до матеріалів позовної заяви не надано.
За таких обставин суддя вважає, що заявник не довів наявності обставин та умов, за яких відповідно до приписів ст.133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», може бути відстрочено сплату судового збору, відтак, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2022 про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві в зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Керуючись статтями 14, 44, 169, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та вимог про сплату боргу (недоїмки), - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака