23 січня 2023 року Справа № 280/161/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення коштів за податковим боргом,
05 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6257,50 грн.
В обґрунтування позову вказує, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6257,50 грн, що виник у зв'язку із несплатою самостійно визначених та донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань. Стверджує, що податковим органом вживалися заходи, направлені на погашення податкового боргу, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги № 3368-50/828 від 05.02.2020, яка залишилась без виконання. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути вказані суми з відповідача.
На виконання приписів частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом 10 січня 2022 року судом був зроблений запит до реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання відповідача, на який 10 січня 2022 року отримано відповідь у вигляді Витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя.
Ухвалою суду від 10 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою суду від 25 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою місця реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв'язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Так, конверт із відповідним поштовим відправленням 20 квітня 2022 року повернуто на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом.
Відповідно до правових висновків зазначених у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 120/4080/19-а та від 14.07.2021 у справі № 160/8623/19, Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.
Отже, враховуючи не вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача з незалежних від суду причин, вжиття судом усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі, та відповідно до положення пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України дає підстави вважати, що ухвалу суду від 25 січня 2022 року врученою відповідачу.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи положення частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Вознесенівській державній податковій інспекції (Дніпровський район, м. Запоріжжя) як платник податків з 18 липня 2018 року, податковою адресою якої є: АДРЕСА_1 .
На підставі довідки, розрахунку податкової заборгованості відповідача та інтегрованої картки за період з 20 січня 2019 року по 31 грудня 2020 рік встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 6257,50 грн з єдиного податку з фізичних осіб, який виник на підставі наступного.
06 грудня 2018 року відповідачем подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 20436/ФОП, з якої встановлено, що нею з 01 січня 2019 року було обрано спрощену систему оподаткування зі ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групи платника єдиного податку
При цьому, у період з червня 2019 року по жовтень 2019 рік відповідачем не був сплачений у повному обсязі єдиний податок на загальну суму 4171,00 грн, а саме:
- за червня 2019 рік - 834,60 грн, у зв'язку із частковою сплатою у розмірі 2,00 грн сума заборгованості склала 832,60 грн (термін сплати 20.06. 2019);
- за липень 2019 рік - 834,60 грн (термін сплати 20.07. 2019);
- за серпень 2019 рік - 834,60 грн (термін сплати 20.08. 2019);
- за вересень 2019 рік - 834,60 грн (термін сплати 20.09. 2019);
- за жовтень 2019 рік - 834,60 грн (термін сплати 20.10. 2019).
Крім того, податковим органом 01 липня 2019 року була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати відповідачем сум авансових внесків з єдиного податку, за результатами якої складено акт за № 2644/08-01-50-07/ НОМЕР_1 .
На підставі вищезазначеного акту позивачем 22 серпня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0118235007, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 417,30 грн.
Податкове повідомлення-рішення 30 серпня 2019 року було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.
25 липня 2019 року податковим органом була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати відповідачем сум авансових внесків з єдиного податку, за результатами якої складено акт за № 2921/08-01-50-07/ НОМЕР_1 .
На підставі вищезазначеного акту позивачем 27 вересня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0130525007, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 417,30 грн.
Вказане рішення контролюючого органу 27 вересня 2019 року було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.
12 листопада 2019 року податковим органом була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати відповідачем сум авансових внесків з єдиного податку, за результатами якої складено акт за № 754/08-01-50-05/ НОМЕР_1 .
На підставі вищезазначеного акту позивачем 11 січня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001445005, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1251,90 грн.
Вказане рішення 19 січня 2020 року направлялося відповідачу та 12 лютого 2020 року було нею отримано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлені строки вищезазначених сум зобов'язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України являється платником податку та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання згідно з підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 293.1. статті 291 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2. статті 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
- для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно до пункту 295.1. статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 295.2. статті 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.4 статті 295 ПК України передбачено, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Як встановлено судом вище, податкова заборгованість відповідача, зокрема, виникла на підставі самостійно поданої по податкового органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 20436/ФОП від 06 грудня 2018 року.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За приписами пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом вище, податковими повідомленнями-рішеннями від 22 серпня 2019 року № 0118235007, від 27 вересня 2019 року № 0130525007 та 11 січня 2020 року № 0001445005 контролюючим органом визначена сума податкового зобов'язання відповідачу.
Вказані рішення направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями на її податкову адресу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства та вважаються належним чином врученими відповідачу.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.
Інформація щодо оскарження вказаних рішень в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня, а тому грошове зобов'язання, визначене у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях набули статусу узгодженого податкового зобов'язання.
Крім того, суд враховує правові висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі № 360/2218/20 про те, що самостійно нараховані платником податків суми податкових зобов'язань, а також грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не були оскаржені в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов'язаннями, які у зв'язку із несплатою у встановлені податковим законодавством терміни набувають статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Крім того, пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Абзацом 2 пункту 42.5. статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до приписів статті 59 ПК України, 05 лютого 2020 року відповідачу була винесена податкова вимога форми «Ф» № 3368-50/828, яку 10 лютого 2020 року було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що податкова вимога була направлена у відповідності до вимог чинного законодавства та у відповідності до абзацу 2 пункту 42.5. статті 42 ПК України вважається врученою відповідачу.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено судом, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням вимог частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 9, 12, 139, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6257,50 грн (шість тисяч двісті п'ятдесят сім гривень п'ятдесят копійок), які зарахувати: р/р UA 968999980314000699000008479, отримувач - ГУК у Зап.об./ТГ м. Запоріжжя/18050400; код отримувача - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача - 899998; код класифікації доходів бюджету - 18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 23 січня 2023 року.
Суддя Сацький Р.В.