465/1887/22
2/465/336/23
Іменем України
17.01.2023 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря судового засідання - Оверко Я.Б.
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: відділу «Служба у справах дітей» Франківського районну управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) про визнання батьківства -
позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати його батьком ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 про його батьківство та видати нове свідоцтво про народження.
Свої вимоги мотивує тим, що з вересня 2015 року він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільне господарство та взаємно виконували обов'язки подружжя. У них народився син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відомості в актовий запис про народження дитини внесено за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати дитини ОСОБА_4 померла. 08.02.2019 року розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №47 над ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено опіку, опікуном призначену бабусю дитини - ОСОБА_2 .Він не відмовляюсь від батьківства щодо своєї дитини, має намір здійснювати матеріальне забезпечення та піклуватись про дитину, а тому змушений звертатись до суду, щоб визнати своє батьківство. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді від 05.05.2022 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати таку за правилами загального позовного провадження.
08.09.2022 року ухвалою суду призначено за клопотанням позивача судову молекулярно-генетичну експертизу.
03.01.2023 року матеріали справи після проведення даної експертизи повернулись до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 17.01.2023 року подав до суду заяву про заслухання справи за його відсутності, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 17.01.2023 року подав до суду заяву про заслухання справи за її відсутності та позов визнає повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Представник третьої особи - Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) у судове засідання не з'явився, однак 17.01.2023 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та повідомляє, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Представник третьої особи - відділу «Служба у справах дітей» Франківського районну управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської радив судове засідання не з'явився, однак 17.01.2023 року подав до суду заяву здійснення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що на момент зачаття дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач підтримував подружні відносини з ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки мали близькі стосунки, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та взаємно виконували обов'язки подружжя.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини
Відповідно до змісту ч. 1, ч. 2 ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як вбачається із свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 : серія НОМЕР_1 , виданого 04.04.2017 року Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України: № витягу 00023060286, дата формування: 06.02.2019 року 14:11:01(а.с.18-10), батьком дитини записано на підставі ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України, а саме: «ОСОБА_5 ».
Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про смерть: Серія НОМЕР_2 , виданого 29.11.2018 року Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області(а.с.20).
Розпорядженням Франківської райдержадміністрації Львівської міської ради №47 від 08.02.2019 року(а.с.17) відповідачку ОСОБА_2 було призначено опікуном малолітнього ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пленум Верховного Суду України, у Постанові від 15.06.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 5) роз'яснив, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. При зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, № 3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.1 ст. 7 "Конвенції про права дитини", дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування
Однак, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Із висновку експерта №СЕ-19/114-22/17873-БД від 15.12.2022 року проведено на підставі ухвали суду від 08.09.2022 року встановлено, що позивач може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 даної події складає 99,9999 %.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Таким чином, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що визнання позивачем батьком дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, оскільки юридично значимі обставини, такі як: спільне проживання і ведення спільного господарства батьків дитини та визнання батьком дитини свого батьківства підтверджені належними доказами, зокрема письмовими поясненнями позивача та вищезазначеним висновком, а також визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.
Відповідно до ст. 134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
З урахуванням вищевказаного, аналізуючи матеріали справи та подані докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає позовні вимоги позивача повністю доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -
позов задоволити.
Визнати ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №135 від 04.04.2017 року, зазначивши в графі «прізвище дитини» - замість « ОСОБА_6 » вказати «ОСОБА_7 » та у графі «про батька дитини» - замість «ОСОБА_5 » вказати -«ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , уродженець м. Львова, громадянин України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ». Ім'я, по-батькові, дата і місце народження та відомості про матір дитинизалишити без змін.
Видати нове свідоцтво про народження дитини.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Франківський відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів), Код ЄДРПОУ 33286125, місцезнаходження: м.Львів вул. Ген. Чупринки, 29.
Третя особа: орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради,Код ЄДРПОУ 04056121, місцезнаходження: м.Львів вул. Ген. Чупринки, 85.
Дата складення повного судового рішення - 23.01.2023 року.
Суддя Мартинишин М.О.