номер провадження справи 33/100/22
23.01.2023 Справа № 908/2337/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 908/2337/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20033533)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 4 680,42 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Страхова група “УНІКА” з позовом до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення 4680,42 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації на підставі полісу відповідача ОСЦПВВНТЗ №ЕР/203870760.
Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 12, 22, 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів”.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2337/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/100/22. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 23.12.2022.
Копію ухвали надіслано сторонам електронною поштою 23.11.2022.
Відповідач отримав копію ухвали суду в електронному кабінеті 24.11.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 24.11.2022.
12.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги та просить повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Також у відзиві викладено клопотання зменшити витрати на правову допомогу адвоката до суми 1500,00 грн., розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача.
Суд прийняв відзив до розгляду.
16.01.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
Суд прийняв вказане клопотання до розгляду.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №K50DCPS-19BD5BX від 13.12.2019 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «FAW b30» д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
Згідно з п. 9 договору строк дії договору дорівнює 12-ти місяцям з 14.12.2019 00:00:00 по 13.12.2020 включно.
Страховий платіж, передбачений в п. 5 цього договору, сплачується страхувальником щомісячно, рівними частинами. Сторони погоджуються, що страхувальник зобов'язаний вносити щомісячні страхові платежі не пізніше останнього дня діючого оплаченого місяця. При цьому договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхового платежу за перший оплачений місяць страхування на поточний рахунок страховика.
Згідно з п. 10 договору цей договір продовжується на такий самий період на таких же умовах у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити.
За період з 14.12.2020 по 13.12.2021 страховий платіж складав 13 722,75 грн. В матеріалах справи містяться докази сплати вказаного страхового платежу.
02.10.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «FAW b30» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та "SKODA FABIA", д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ТДВ "СК "КРЕДО" за полісом №203870760.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.05.2022 у справі №761/37206/21 провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення
У пункті 7 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, від 19.03.2020 у справі № 910/3864/19, від 16.04.2019 у справі № 927/623/18 та від 18.02.2020 у справі № 916/2586/18. Така ж позиція Північного апеляційного господарського суду у постанові від 18.08.2022 у справі № 910/21013/21.
Засіданням Автотоварознавчої секції методичної і науково-консультативної ради Міністерства юстиції України "Про програмне забезпечення автотоварознавчих досліджень" (протокол № 15 від 10.10.-12.10.2001), серед інших, рекомендовано для використання в автотоварознавчих дослідженнях і складання кошторисів відновлювального ремонту та заподіяння матеріальної шкоди програмний продукт "Аudatex", (http://audatex.ua/), призначений для розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з використанням нормативів заводів виробників та/або незалежних технічних центрів та рекомендованих імпортерами роздрібних цін на запасні частини, та включений до переліку комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням відповідно до додатку № 8 до Методики (п.59).
Згідно з ремонтною калькуляцією №00463209 від 04.10.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FAW b30» д/н НОМЕР_1 склала 7 180,42 грн.
Визначення розміру збитків здійснено на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00463209 від 06.10.2021 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 7 180,42 грн., виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №250995 від 07.10.2021.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами договору.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № 203870760 розмір франшизи становить 2 500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до лімітів полісу ОСЦПВВНТЗ №203870760 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130000,00 грн.
Відповідачу було направлено заяву на виплату страхового відшкодування №31131, яку відповідач отримав 08.11.2021, страхове відшкодування не сплатив, що стало причиною звернення з вказаним позовом до суду.
Сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем складає: 7 180,42 грн. - 2 500,00 грн. = 4 680,42 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування” визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір матеріального збитку, завданого власнику забезпеченого транспортного засобу внаслідок його пошкодження при ДТП згідно з страховим актом №00463209 від 06.10.2021 та ремонтною калькуляцією № 00463209 від 04.10.2021 становить 7 180,42 грн. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №250995 від 07.10.2021.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування”.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "SKODA FABIA", д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована полісом відповідача №ЕР/203870760 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 130000,00 грн. та франшизою 2 500,00 грн.
На підставі вказаних обставин позивач направив відповідачу претензію вих. №31131 на виплату страхового відшкодування в розмірі 7 180,42 грн.
Заяву отримано відповідачем 08.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з ремонтною калькуляцією №00463209 від 04.10.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FAW b30» д/н НОМЕР_1 склала 7 180,42 грн.
За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Виходячи з викладених висновків великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку - на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.
Заяву позивача про виплату страхового відшкодування отримано відповідачем 08.11.2021. Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто до 08.02.2022 (з урахуванням вихідних днів відповідно до положень ч. 5 ст. 254 ЦК України) повинен був на підставі пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 4 680,42 грн., позов визнав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 4 680,42 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2481,00 грн.
Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1240,50 грн. після набрання судовим рішенням законної сили.
Решта судового збору в розмірі 1240,50 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В позовній заяві позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. ч 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
31.12.2020 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» (далі - бюро) підписано договір № 1/20ю про надання правової допомоги, відповідно до якого, Адвокатське бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» зобов'язується за дорученням Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, у тому числі, але не виключно: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання документів правового характеру (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).
Ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що визначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 4.1. договору про надання правової допомоги).
Вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок (п. 4.2. договору про надання правової допомоги).
Відповідно до п. 6.2. договору про надання правової допомоги (в редакції додаткової угоди № 2 від 09.01.2023) дія договору припиняється 31.12.2023.
16.08.2022 змінилося найменування АБ "АДВОКАТСЬКЕ БЮРО ОЛЕКСАНДРА ЛИСОВА "ЕКВІТ" на АБ "ЛИСОВ2856 "ЕКВІТ" (код ЄДРПОУ та місценаходження не змінилися), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Згідно з договором № 1/20ю про надання правової допомоги та Додатку № 1 до нього від 18.10.2022 позивач вже поніс витрати та сплатив на користь АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» 7 000,00 грн. згідно з рахунком №162 від 18.10.2022. Сторонами складено та підписано акт надання послуг.
Пунктом 1 додатку №1 від 18.10.2022 до договору про надання правової допомоги№1/20ю від 31.12.2020 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за договором у розмірі 7000,00 грн., а отже він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
В матеріалах справи міститься ордер серія АА № 1233631 від 16.08.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія РН №1639 від 21.05.2019 на ім'я Білоконь І.В.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суми 1500,00 грн.
Відповідач вказує, що вказана справа є малозначною і підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зокрема аналізу великої кількості нормативних актів, а така послуга як копіювання та зшивання додатків до позовної заяви не вимагає професійних навичок.
Щодо доводів відповідача про неспівмірність зазначених витрат із складністю справи, суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та судової практики. Втім, суд враховує поведінку відповідача, який не задовольнив досудову претензію позивача, що змусило позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду. Суд вважає обґрунтованим та співмірним з заявленою ціною позову (4 680,42 грн.) та складністю виконаної роботи розмір витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в розмірі 4 680,42 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят грн. 42 коп.), витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн. 50 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1240,50 грн. ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23.01.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко