Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "23" жовтня 2007 р.
Справа № 11/94-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Маріщенко Л.О.
при секретарі Кузьмін Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача Ненько Л.М. - дор. б/н від 22.10.2007р.
від відповідача Косенко П.В. - дор. №1326 від 12.10.2007р. Куликівська В.В. - дор. від 20.12.2006р. №1382
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені (м. Коростень)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Коростені Житомирської області (м.Коростень)
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача вчинити дії по прийняттю до заліку списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та підписанню Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих. (а.с.2-6)
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача надав відзив та доповнення до відзиву, в яких позовні вимоги заперечив у повному обсязі (а.с.16-17) та
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
За рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України виплачено пенсіїпо інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання стосовно потерпілих:
- Почепчов С.В.., 2003 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Мясніков В.К., 2003 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Классен Е.Р., за 2004 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Мельник П.В., за 2004 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Пещанський В.К., за 2004 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Стретович М.В.., 2004 рік на загальну суму 311,06 грн.
- Подгорський В.М., 2004 рік на загальну суму 313,16 грн.
- Прокопенко А.Г., за 2004 рік на загальну суму 324,60 грн.
- Кадіра Г.А., за 2004 рік на загальну суму 298,94 грн.
- Степанюк І.О., за 2005 рік на загальну суму 300,00 грн.
- Кмелівський О.Л., за 2005 рік на загальну суму 270,04 грн.
- Юрчук І.В., за 2005 рік на загальну суму 218,66 грн.
Загальна сума виплат склала 3536,46 грн.
Однак, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Коростені прийнявши до заліку від позивача зазначений список осіб, яким виплачено пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та підписавши акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих в вересні 2003 року, в 2006 році утримало зазначену вище суму, як безпідставно виплачену.
Як вбачається з позовної заяви та пояснення до неї позивач свої вимоги мотивує наступним.
Оскільки зазначеним вище померлим пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві фактично виплачувались Фондом соціального страхування, то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1753, якою установлено що у разі смерті пенсіонера надається допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії померлого, але не менше 150 грн., за рахунок коштів, з яких виплачувалась пенсія, допомога на поховання повинна сплачуватись теж за рахунок коштів відповідача.
Представником відповідача надано відзив, в якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі на підставі наступного.
Відповідач зазначив, що утримав в 2006 році з позивача виплачену суму, як виплачену безпідставно в зв'язку з відсутністю висновку МСЕК причинного зв'язку його смерті з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 8 та пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 вказані громадяни є застрахованими від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань і на них поширюється дія вказаного Закону.
Відповідно до ст. 34 ч.8 цього Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Статтею 21 Закону визначено, що соціальні послуги та виплати здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку.
Частиною 8 ст.34 Закону встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної правової норми постановою КМУ від 11.07.2001р. №826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п.2 якого, витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено КМУ.
Згідно п.3 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм суд приходить до висновку, що орган Пенсійного фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно ст.ст. 13, 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Відповідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не представлено належних доказів (яким є тільки висновок медичних закладів), що смерть вказаних громадян настала внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії по підписанню акта щомісячної звірки за вересень місяць 2006 року, в якому суми допомоги на поховання взагалі не виплачувались.
З урахуванням викладеного відповідач до встановлення причинного зв'язку між нещасним випадком та смертю не зобов'язаний відшкодовувати витрати на поховання вказаних громадян та витрати на виплату та доставку допомоги на поховання, тобто позов в даній частині є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене господарський суд відмовляє в задоволені позову.
На підставі ч.4 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
В позові відмовити
Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.
Суддя
Маріщенко Л.О.
дата складання 29.10.2007 р.
Друк:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу