Справа № 461/7219/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/9/23 Доповідач: ОСОБА_2
18 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу журналіста ІА «Журналісти проти корупції» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02 січня 2023 року,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_8
цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги журналіста ІА «Журналісти проти корупції» ОСОБА_6 на бездіяльність Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Своє рішення слідчий суддя мотивувала відсутністю правових підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за скаргою ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є упередженою, необгрунтованою і незаконною, оскільки така не відповідає вимогам КПК України та ухвалена на підставі власних припущень слідчого судді, а не на підставі повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин, перевірених належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду. Вважає, що слідчий суддя постановляючи рішення про відмову у задоволенні його скарги, зайняла обвинувальну позицію і в основу рішення поклала виключно надумані і несуттєві обставини, які не мають жодного відношення до скарги. Зазначає, що його заява про вчинення правопорушення суддями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 09 грудня 2022 року грунтується на відомостях, викладених у судових рішеннях Житомирського районного суду Житомирської області та Буського районного суду Львівської області у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_11 . Стверджує, що зазначені судді поза межами встановлених територіальних юрисдикцій вчинили правосуддя, крім цього, до судових рішень внесли відомості, які не відповідають дійсності. Звертає увагу на те, що слідча суддя при ухвалені судового рішення не звернула увагу на порушення прокурором процесуального законодавства, зокрема вимог ч.4 ст. 214 КПК України щодо нереєстрації заяви про вчинене кримінальне правопорушення. Акцентує увагу на те, що його заява про кримінальне правопорушення від 09 грудня 2022 року яка подана до Львівської обласної прокуратури, скерована для розгляду до ТУ ДБР у м.Львові, що свідчить, на його думку, про порушення прокурором вимог ст. 216 КПК України.
Просить дану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою, зобов'язати службову особу Львівської обласної прокуратури, уповноважену на прийняття рішення та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, внести до ЄРДР відомості, викладені у його заяві від 09 грудня 2022 року.
Заслухавши доповідача, пояснення заявника ОСОБА_6 та виступ його представника - адвоката ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 09 грудня 2022 року звернувся до Львівської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддями ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під час розгляду справи №943/976/21 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_11 .
При цьому, у заяві зазначив, що суддями порушено правила підсудності при розгляді вказаної справи, а тому ОСОБА_11 притягнуто до адміністративної відповідальності неповноважним складом суду, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Листом від 12 грудня 2022 року за вих. №31/2-р-22, який отриманий ОСОБА_6 27 грудня 2022 року, заяву останнього скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові у відповідності до вимог ч.4 ст.216 КПК України.
Вподальшому, 30 грудня 2022 року журналіст ІА «Журналісти проти корупції» ОСОБА_6 звернувся до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність Львівської обласної прокуратури, в якій просить зобов'язати службову особу Львівської обласної прокуратури внести відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення, викладені у його заяві від 09 грудня 2022 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, після вчинення згаданих дій повідомити його про початок досудового розслідування та надати витяг з ЄРДР.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя в ухвалі зазначила, що будь-яких конкретних відомостей про вчинення суддею Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 та суддею Буського районного суду Львівської області ОСОБА_10 кримінального правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення заявник не навів, а сама по собі незгода з прийнятими ними судовими рішеннями не є підставою для внесення в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшла до обгрунтованого висновку, що заява про вчинення суддею злочину у вигляді ухвалення відповідного судового рішення, викликана незгодою заявника з прийнятим рішенням, або бажанням таким чином вплинути на результат розгляду справи поза межами встановленої судової процедури.
Крім цього, на думку колегії суддів, слідчий суддя вірно зазначила у своєму рішенні про те, що зазначене є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 року та 13.12.1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.
Що стосується доводів заявника про порушення прокурором кримінально-процесуального законодавства, то такі не заслуговують на увагу, з наступних підстав.
Згідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такої заяви, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Аналогічна норма міститься і у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06 квітня 2016 року.
Так, згідно п.1 розділу 3 зазначеного вище Положення, внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Крім того, норми чинного КПК не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Отже, досудове розслідування розпочинається вже з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу, здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках розпочатого досудового розслідування щодо надання оцінки законності судового рішення та витребування пояснень у суддів з приводу ухваленого рішення, тощо при явному зловживанні учасником процесу свого законодавчого права на оскарження такого рішення до вищої інстанції не узгоджується та прямо протирічить положенням статті 124 Конституції України, оскільки делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно з правовим висновками, викладеним у Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року, - судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті судових рішень (п. 15 (Рекомендація № CM/REC(2010)12)).
Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд,
Як вірно зазначено слідчим суддею, така ситуація є особливо загрозливою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, особливо з огляду на те, що ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша - завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Якщо по кожній справі за заявою незадоволеної сторони будуть внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у відношенні судді, то судді, здійснюючи правосуддя, фактично весь час будуть перебувати під психологічним тиском та тільки те і робити, що надавати пояснення, що є порушенням конституційних гарантій незалежності судової влади та реалізації права на справедливий суд незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно зазначено про те, що можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення, та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається, що підтверджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, у відповідності до якої оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Таким чином, враховуючи викладене, на думку колегії суддів, доводи заявника ОСОБА_6 про незаконність ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02 січня 2023 року не грунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону та є безпідставними.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу журналіста ІА «Журналісти проти корупції» ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02 січня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні скарги журналіста ІА «Журналісти проти корупції» ОСОБА_6 на бездіяльність Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,