Справа № 148/874/22
Провадження №11-кп/801/72/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 1 листопада 2022 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, вдівець, військовозобов'язаний, раніше судимий, востаннє 21.06.2019 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України, до покарання у виді позбавлення волі 1 року 9 місяців 10 днів (покарання відбув повністю),
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу ухвалено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_7 понесені процесуальні витрати на залучення експертів в дохід держави в сумі 377 (триста сімдесят сім) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні того, що він, будучи раніше судимим, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.
Так, ОСОБА_9 22.05.2022 близько 14:00 год., перебуваючи в приміщенні супермаркету «ГРОШ експрес 26» (торговому залі), що знаходиться адресою: вул. Миколи Леонтовича, 33, м. Тульчин, Тульчинський район Вінницька область, власником якого являється ТОВ науково-виробниче підприємство «Аргон», побачив стенд з виставленими алкогольними напоями, після чого, в нього виник раптовий умисел на крадіжку чужого майна з вказаного стенду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_9 , вчиняючи злочин повторно, у період дії воєнного стану в Украiнi, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), таємно, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його злочиннi дiї не будуть сприйматися присутніми як протиправні, шляхом вільного доступу, викрав із вищевказаного стенду пляшку коньяку «Арарат» 3*, ємністю 0,7 л., вартість якого складає 474,94 грн.
Після вчинених вказаних дій, ОСОБА_7 , пройшовши повз касу, залишив приміщення магазину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку ТОВ НВП «Аргон» на загальну суму 474,94 грн.
В апеляційній скарзі заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 порушується питання скасування вироку у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та призначення нового судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 в суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції у порушення вимог КПК не вирішувалось питання про надання доручення органу з питань пробації на складання досудової доповіді відносно обвинуваченого. Крім того, у мотивувальній частині не сформульовано обвинувачення, визнане судом доведеним, а лише те обвинувачення, що встановлено досудовим розслідуванням, що суперечить вимогам КПК. Крім того, у вступній частині вироку не зазначені судимості, наявні у ОСОБА_7 , які незняті й непогашені.
Крім того, поза увагою суду залишилось те, що відшкодування збитків не може бути враховано як окрема пом'якшуюча покарання обставина при призначенні ОСОБА_7 покарання. Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, кримінальне правопорушення вчинив у стані алкогольного сп'яніння, був раніше тричі судимий, судимості не зняті й непогашені, нові кримінальні правопорушення він вчиняв до повного відбуття покарання за попередніми вироками, що у сукупності свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого та його перевиховання без призначення покарання, яке б належало відбувати реально. Окрім цього, звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності суд не визначив початок іспитового строку.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України судом першої інстанції за згодою учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, вини обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, є обґрунтованим та судом дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.
В ході судового розгляду кримінального провадження знайшли підтвердження обставини, наведені в обвинувальному акті, вчинення ОСОБА_7 крадіжки, отже вони встановлені судом, а тому вирок у мотивувальній частині підлягає зміні.
Посилання прокурора на те, що судом першої інстанції у порушення вимог КПК не вирішувалось питання про надання доручення органу з питань пробації на складання досудової доповіді відносно обвинуваченого заслуговує на увагу, проте, колегія суддів вважає, що відсутність досудової доповіді не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України, складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації за ухвалою суду, має на меті забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.
Отже, досудова доповідь - це формалізована інформація, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.
При призначенні покарання судом першої інстанції належно проаналізовано особу обвинуваченого.
Так, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, крім суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, врахував те, що ОСОБА_7 не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше судимий, обставини, що пом'якшують його покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку та відсутність обставин, що його обтяжують.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення на його утриманні перебували двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він є вдівцем, оскільки його дружина ОСОБА_12 померла у 2013 році.
Таким чином, призначене ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням -іспитовим строком узгоджується з постановою Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та підстав вважати його надто м'яким немає.
Щодо того, що у вступній частині вироку не зазначені незняті та непогашені попередні судимості ОСОБА_7 , то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а у ньому зазначена тільки остання судимість обвинуваченого.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги в частині того, що відшкодування збитків не може бути враховано як окрема пом'якшуюча покарання обставина, оскільки вона зазначена в обвинувальному акті, передбачена п.2 ч.1 ст. 66 КК України та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Стосовно невизначення у вироку початку іспитового строку, то апеляційний суд не вважає це порушенням вимог КПК, так як відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України,
Апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 1 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 змінити, в мотивувальній його частині вказати, що обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення встановлені судом.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4