465/5982/22
1-кс/465/63/23
12.01.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
особи, відносно якої подано заяву про відвід - судді ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву ОСОБА_5 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №465/5982/22 (№1-кп/465/808/23) про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
В провадженні судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 знаходиться кримінальне провадження №465/5982/22 (№1-кп/465/808/23) про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до Франківського районного суду м.Львова із заявою про відвід судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 від участі в розгляді кримінального провадження №465/5982/22 (№1-кп/465/808/23) про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Свою заяву обґрунтовує тим, що суддя ОСОБА_3 відносився до нього у судовому засіданні з особливою зневагою та цинізмом, поводив себе зухвало, грубо та всупереч Кодексу суддівської етики. Окрім цього, вказує, що, дотримуючись встановлених правил поведінки та правил адвокатської етики, повідомив суд про неможливість прибуття у судове засідання 04.11.2022 року у зв'язку з запланованою операції у його дружини "Кесарів розтин" та народження його дитини у м.Івано-Франківському, на що у відповідь отримав погрози на підвищених тонах від судді ОСОБА_3 . В подальшому, 08.11.2022 року суддя ОСОБА_3 вступив з адвокатом ОСОБА_5 у позапроцесуальні відносини та почав погрожувати у коридорі Франківського районного суду м.Львова вжиттям заходів відносно адвоката. На думку адвоката ОСОБА_5 , вищевикладені обставини можуть мати вплив на розгляд кримінального провадження та можуть вплинути на інтереси його підзахисної.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід судді ОСОБА_3 з підстав, викладених у такій заяві, просили задоволити заяву та відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду даного кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про відвід, просив відмовити в такій, вказавши, що жодного упередженого ставлення до захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у нього немає, а заява про відвід є безпідставною. Зазначив, що підставою для написання заяви про відвід на його думку є невдоволення захисника тим, що суддя призначаючи дату судового засідання не узгодив таку із захисником, що не передбачено нормами КПК.
Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід та оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу судді.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Судом встановлено, що в провадженні судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження №465/5982/22 (№1-кп/465/808/23) про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальних рішень, не є підставою для відводу.
У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 Верховний Суд сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У ході розгляду заяви про відвід, поданої адвокатом ОСОБА_5 , також не встановлено з боку судді ОСОБА_3 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.
Щодо покликання заявника на неузгодження суддею ОСОБА_3 з захисником - адвокатом ОСОБА_5 дати судового засідання суд вказує, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку головуючого судді у справі узгоджувати дату призначення судового засідання з учасниками провадження, відтак такі покликання сторони захисту судом до уваги не беруться.
Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_3 , а відтак заява про його відвід не підялягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, суд, -
постановив :
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №465/5982/22 (№1-кп/465/808/23) про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 16.01.2023 року.
Суддя ОСОБА_1