(у порядку ухвалення додаткового рішення)
19 січня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 758/6113/19
Апеляційне провадження № 22-з/824/40/2023
№ 22-з/824/173/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича про ухвалення додаткового судового рішення та заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Лозицької Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бучанська районна державна адміністрація Київської області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бучанська районна державна адміністрація Київської області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його батьком, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 травня 2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 221 770 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 420,40 грн. (т. 2 а.с. 106-118).
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бучанська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (т. 2 а.с. 127-128).
Не погодившись із рішенням суду, 14 вересня 2022 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Нагорний А.А., звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та вирішити питання щодо судових витрат (т. 2 а.с. 143-146, 185-196).
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 221 770 грн. та в частині розподілу судових витрат і ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 767 грн. 40 коп. додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовлено.
В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року - залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору за розгляд справи районним судом.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 536,80 грн. судового збору за розгляд справи районним судом.
Компенсовано за рахунок держави на користь ОСОБА_2 1 449,30 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 573 грн. 33 коп. витрат на правничу допомогу.
Поновлено дію рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року в не скасованій апеляційним судом частині (т. 3 а.с. 108-117).
29 грудня 2022 року Київським апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасова С.О. про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 50 000,00 грн. (т. 3 а.с. 120-123).
04 січня 2023 року справу передано судді-доповідачу Левенцю Б.Б.
05 січня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лозицька В.В. також подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (т. 3 а.с. 144-146).
10 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С.О. направив до суду клопотання, у якому просив здійснити розгляд справи без участі представника позивача, задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 50 000,00 грн., та відмовити у задоволенні заяви сторони відповідача про покладення на позивача витрат на правничу допомогу (т. 3 а.с. 152-154).
11 січня 2023 року ОСОБА_1 направив до суду клопотання, яке відповідає змісту клопотанню адвоката Тарасова С.О. (т. 3 а.с. 156-159).
У судовому засіданні представники ОСОБА_2 - адвокат Лозицька В.В., адвокат Нагорний А.А. підтримали подану ними заяву і просили її задовольнити, заперечували проти задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарасова С.О.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Тарасов С.О. подали письмову заяву в якій просили розглянути справу за їх відсутності. Факт належного сповіщення ОСОБА_2 , її представники - адвокат Лозицька В.В., адвокат Нагорний А.А. підтвердили в судовому засіданні про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 3 а.с. 150-161).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 5 ст. 130, ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку, що заяви підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діють адвокати АО «ТРІУМВІРАТ» Нагорний А.А. та Лозицька В.В., заявляла про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 25 000,00 грн. (т. 2 а.с. 143-146).
На підтвердження повноважень адвокатівАО «ТРІУМВІРАТ» Нагорного А.А. та Лозицької В.В. у матеріалах справи містяться ордера на надання правової допомоги та договір про надання правової допомоги № 11/11-2021 від 11 листопада 2021 року, укладений між АО «ТРІУМВІРАТ» та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 163, 240-240б, т. 3 а.с. 51-54).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до суду надано рахунок на оплату послуг АО «ТРІУМВІРАТ» № 13 від 20 вересня 2022 року на суму 17 125,00 грн., квитанцію та меморіальний ордер від 22 вересня 2022 року про оплату відповідачем на рахунок АО «ТРІУМВІРАТ» за юридичні послуги на суму 17 125,00 грн., рахунок на оплату послуг АО «ТРІУМВІРАТ» № 21 від 25 жовтня 2022 року на суму 7 875,00 грн., квитанцію та меморіальний ордер від 01 листопада 2022 року про оплату відповідачем на рахунок АО «ТРІУМВІРАТ» суми 7 875,00 грн., акт наданих послуг № 23 від 22 листопада 2022 року на загальну суму 25 000,00 грн.(т. 2 а.с. 241-241б, т. 3 а.с. 61-63).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С.О. заперечував щодо покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на позивача та просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення (т. 3 а.с. 152-155).
Крім того, звертаючись до суду з відзивом на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С.О. також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 50 000,00 грн. (т. 3 а.с. 19-26).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до суду надано ордер на надання правової допомоги адвоката Тарасова С.О., додаткову угоду № 6 від 22 вересня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 28 січня 2019 року, акт виконаних робіт від 10 листопада 2022 року, опис робіт (т. 3 а.с. 5, 30-32).
У додатковій угоді № 6 від 22 вересня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 28 січня 2019 року ОСОБА_1 та адвокат Тарасов С.О. погодили суму гонорару за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у цій справі у розмірі 50 000,00 грн., 8 000 грн. здійснення представництва в апеляційному суді за участь в одному судовому засіданні, а остаточний розмір гонорару визначається у підписаному акті виконаних робіт.
У акті виконаних робіт від 10 листопада 2022 року зазначено перелік наданих послуг адвокатом: надано правову оцінку підставам апеляційного оскарження ОСОБА_2 судового рішення; здійснено правовий аналіз правових позицій Верховного Суду на які посилалась ОСОБА_2 у апеляційній скарзі; сформована та погоджена правова позиція по справі із Клієнтом; підготовлено та направлено відзив на апеляційну скаргу у справі, та визначено розмір гонорару у сумі 50 000,00 грн.(т. 3 а.с. 31).
Представник ОСОБА_2 - адвокат Лозицька В.В. подала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просила відмовити у покладенні на відповідача витрат на правничу допомогу у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи документів на оплату наданих послуг позивачу (т. 3 а.с. 91).
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Апеляційний суд оцінив заявлений сторонами розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет співмірності зі складністю цієї справи та реальності таких витрат, а також дослідив надані докази на підтвердження понесення цих витрат та дійшов висновку, що понесені стороною позивача ОСОБА_1 витрати не є спів мірними зі складністю цієї справи, наданим обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, а також не можуть бути визнані такими, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Так, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 визначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн., яку згодом збільшив до 20 000 грн. (т. 1 а.с. 1-2, 15-19, 34-35 т. 2 а.с. 45-46).
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. і рішення районного суду позивач не оскаржував (т. 2 а.с. 106-118).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду на 24 листопада 2022 року, коли розгляд справи не відбувся у зв'язку з встановленням у суді режиму дистанційної роботи через загрозу ракетних обстрілів. Розгляд справи був призначений і проведений 08 грудня, 22 грудня і 28 грудня 2022 року, коли судом апеляційної інстанції було ухвалене судове рішення у справі (т. 3 а.с. 6-9, 42, 69, 94, 106).
У відзиві на апеляційну скаргу та клопотанні по справі стороною позивача фактично відтворено правову позицію викладену у позовній заяві та висловлено заперечення проти прийняття і дослідження нових доказів поданих стороною відповідача (т. 3 а.с. 13-26).
При цьому зазначення в акті виконаних робіт від 10 листопада 2022 року переліку наданих послуг адвокатом: надано правову оцінку підставам апеляційного оскарження ОСОБА_2 судового рішення; здійснено правовий аналіз правових позицій Верховного Суду на які посилалась ОСОБА_2 у апеляційній скарзі; сформована та погоджена правова позиція по справі із Клієнтом; охоплюються наданою послугою - підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу у справі, а тому визначення розмір гонорару у сумі 50 000,00 грн. суд апеляційної інстанції визнав завищеним та таким, що підлягає зменшенню до 30 000 грн., з урахуванням погоджених сторонами витрат на участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (т. 3 а.с. 31).
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року було скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. і ухвалено нове судове рішення про стягнення на користь позивача із відповідачки 14 573 грн. 33 коп. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (т. 3 а.с. 108-117).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, пропорційно до частини задоволених вимог слід стягнути із відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 21 858,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ((1/3 (в частині вимог про визначення місця проживання дитини) + 1/3 (в частині вимог про стягнення аліментів) + 31/500 (6,2 % в частині вимог про стягнення додаткових витрат) х 30 000 грн. сума заявлених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції).
Водночас, колегія суддів визнала такими, що визначена стороною відповідача сума 25 000 грн. витрат на правничу допомогу підтверджується наданими до суду доказами понесення цих витрат, такий розмір відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а відтак, пропорційно до частини задоволених вимог слід стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 6 785,00 грн. (25 000 грн. х 27,14 % вимог про стягнення додаткових витрат) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Лозицької Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 21 858,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 6 785,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 20 січня 2023 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова