Провадження № 33/803/96/23 Справа № 932/6220/22 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
06 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подану на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешкає у АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
встановила:
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов'язання сплати ним судового збору у розмірі 496,2 грн.
Відповідно до змісту постанови 07 жовтня 2022 року, о 00 годині 26 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_1 у м.Дніпро, по вул.Запорізьке шосе,60 у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить результат застосованого за згодою водія приладу «Драгер», яким встановлено наявність у ОСОБА_1 алкоголю 2,41 проміллє.
На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та про закриття провадження за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення йому строків апеляційного оскарження постанови як таких, що пропущені з поважних підстав, адже, він дізнався про зміст рішення суду лише 01.12.2022 року, із Єлиного реєстру судових рішень, оскільки численні його запити про видачу копії рішення судом не виконувались із підстав відсутності у суді електроенергії.
В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що він на вул.Запорізьке шосе знаходився поблизу свого автомобіля, який не рухався, із метою підзарядки свого телефону, оскільки у квартирі не було світла. Біля автомобіля він дійсно вживав пиво і пояснив працівникам поліції, що він керував цим автомобілем за декілька годин до того, прямуючи на роботу.
Разом з тим, апелянт наголошує на безпідставність його зупинки працівниками поліції, відсутність безперервної фіксації події нагрудними камерами.
На адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши витребувані із Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, вислухавши апелянта, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такими підставами.
Як убачається із матеріалів провадження, 22.11.2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло письмове клопотання від ОСОБА_1 , де він, поряд із письмовими поясненнями щодо обставин його спілкування із працівниками поліції, прохає про розгляд справи за його відсутності.
24.11.2022 року було ухвалено оскаржувану постанову суду. Документальних підтверджень дійсності надіслання ОСОБА_1 копії ухваленого рішення суду у справі немає., тому, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у тій частині, що він дізнався про зміст постанови суду із Єдиного реєстру судових рішень, оскільки судом не були задоволені його клопотання про видачу копії судового рішення, з огляду на відсутність електроенергії, тобто, за обставин, які не залежали від волі апелянта.
З огляду на це, строки апеляційного оскарження слід поновити як пропущені зі поважних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст.130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.9 а Правил дорожнього руху.
Вищезазначені вимоги закону по належній перевірці наявних у матеріалах доказів виконані судом у повному обсязі.
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджена:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення ААД№ 355825 від 07.10.2022 року, у якому зазначено про обставину керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21099 НОМЕР_1 у м.Дніпро, по вул.Запорізьке шосе,60 у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить результат застосованого за згодою водія приладу «Драгер», яким встановлено наявність у ОСОБА_1 алкоголю 2,41 проміллє.
-даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, які зафіксували що ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що він на зазначеній автівці прямував додому.
Крім того, із рапорту працівника поліції убачається, що ОСОБА_1 був зупинений під час дії комендантської години у м.Дніпро, він був відсторонений від керування автомобілем, а сама автівка запаркована на парковці поруч із будинком №60.
Судом першої інстанції обгрунтовано прийнято до уваги дані, викладені у цьому службовому документі, оскільки вони пояснюють підставу зупинки ОСОБА_1 та обставин, які сам ОСОБА_1 оспорював як у поданих до суду першої інстанції письмових поясненнях, так і у апеляційній скарзі щодо порушення процедури відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цілому є ідентичними його письмовим поясненням у суді першої інстанції, вони розглянуті під час судового розгляду і суд надав їм належну оцінку у змісті постанови.
Справа розглянута судом у строки, передбачені ст.38 КпАП України, висновки суду по кожному доводу особи належним чином ретельно умотивовані із посиланням на відповідні нормативні документи та матеріали провадження, адміністративне стягнення накладене з урахуванням особи правопорушника та обставин вчинення ним адміністративних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин і задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2022 року як пропущений з поважних підстав.
Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Рябчун