Єдиний унікальний номер 205/580/23
1-кс/205/49/23
21.01.2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, українки, маючої загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованої, незаміжної, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючої, раніше не судимої, проте: 31.08.2017 р. направлено до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт за ч.2 ст. 186 КК України; 05.10.2020 р. направлено до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт за ч.1 ст. 185 КК України; 04.03.2021 р. направлено до Ленінського районного суду обвинувальний акт за ч.1 ст. 185 КК України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця мешкання не маючої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
20.01.2023 р. року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046690000378 від 01.08.2022 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаною про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. про введення воєнного стану в Україні, вчинила корисливе кримінальне правопорушення, а саме відкрито викрала майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого, згідно рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 р. у справі № 205/72/2018, 2/205/679/18 ОСОБА_5 , позбавлена батьківських прав та згідно рішення Виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі раді №196 від 25.05.2018 р. ОСОБА_8 призначена опікуном ОСОБА_7 .
Так, 31.07.2022 р. у період часу з 15:30 годин по 16:00 годину (більш точний час під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи поруч з приміщенням магазину «Варус», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Ю.Кондратюка, 8, зустрілась зі своїм сином ОСОБА_7 , який мав при собі мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10 Pro» 6/128 Gb Onyx Gray, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , зі смартзахистом 12 м для вказаного телефону, у чохлі «Colorway TPU matt Xiaomi Redmi Note 10 Pro». Перебуваючи поруч із вказаним магазином у ОСОБА_7 з нагрудної сумки випав зазначений вище мобільний телефон та у цей момент у ОСОБА_5 виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), визначивши об'єктом свого злочинного посягання зазначений мобільний телефон.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , опередивши ОСОБА_7 , підняла мобільний телефон та почала утримувати при собі. Після чого, 31.07.2022 р. близько о 16-00 годині (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 попрохала свого сина зайти за приміщення вищезазначеного магазину та забрати для неї речі у невідомого йому чоловіка, що ОСОБА_7 почав виконувати. Скориставшись нагодою, ОСОБА_5 керуючись корисливим мотивом, почала відходити від потерпілого, чим збільшила відстань від ОСОБА_7 , продовжуючи вчинювати кримінальне правопорушення, в період воєнного стану та діючи умисно, з корисливих мотивів, почала прискорювати темп, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10 Pro» 6/128 Gb Onyx Gray IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , зі смартзахистом 12 м, для зазначеного телефону, у чохлі «Colorway TPU matt Xiaomi Redmi Note 10 Pro».
Проте дії ОСОБА_5 були помічені потерпілим, який усвідомлюючи протиправний характер дій останньої, намагався словесно зупинити її. Однак ОСОБА_5 усвідомлюючи, що її дії були помічені, продовжила доводити свій умисел до кінця, та діючи відкрито, керуючись корисливим мотивом, утримуючи при собі мобільний телефон, який належить потерпілому, сіла до салону автомобіля марки «Daewoо Lanos», та з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
На підставі вищезазначеного, ОСОБА_5 завдала потерпілому ОСОБА_7 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1969 від 17.08.2022 р., майнову шкоду у розмірі 8 874 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України.
20.01.2023 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України в присутності захисника ОСОБА_4 під особистий підпис.
В обґрунтування клопотання прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_5 у скоєні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.07.2022 р.; постановою про залучення до провадження як законного представника потерпілого від 05.08.2022 р.; протоколом допиту законного представника потерпілого ОСОБА_8 від 05.08.2022 р.; рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 р.; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 05.08.2022 р.; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 05.08.2022 р.; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_10 від 05.08.2022 р.; висновком судової - товарознавчої експертизи №1969 від 17.08.2022 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.08.2022 р.; повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 20.01.2023 р.; іншими матеріалами кримінального провадження.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор вважала, що оцінюючи особу підозрюваної та вчинене нею кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, знаючи про відповідальність, передбачену санкцією інкримінованого їй кримінального правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від суду та органу досудового розслідування, так як підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, під загрозою застосування реальної міри покарання може переховуватись від суду або органу досудового розслідування, так як відносно ОСОБА_5 на теперішній час перебувають обвинувальні акти у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, однак у судові засіданні не з'являлась без поважних причин та ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2022 р. оголошена в розшук. Також, обвинувачена не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, на утриманні не має неповнолітніх та непрацездатних осіб, позбавлена батьківських прав на дітей, яких народила, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 р. згідно справи №2/205/679/18, фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але постійного місця мешкання не має. Перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_5 може незаконного впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки потерплій є сином підозрюваної, їй відомі місце проживання останнього, та шляхом погроз або вмовлянь може впливати на зміну або відмову від показань, які наданні під час досудового розслідування. Підозрювана ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення оскільки, відносно останньої направлено до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №№ 12017040690001998, 1202045690000301, 12021045690000054 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185 КК України, в т. ч. щодо осіб, які є її близькими родичами, офіційно не працевлаштована та немає постійного джерела доходу. Враховуючи всі вище вказані обставини, існують дані про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваної ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не призведе до дотримання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Прокурор просила клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м,який запобіжний захід. Крім того ОСОБА_5 зазначила, що на теперішній час за адресою реєстрації вона не проживає, не працює, за своє життя народила п,ятерих дітей, одну дитину залишила в лікарні, відносно інших позбавлена батьківських прав, також в серпні 2022 року вона народила доньку, яка знахоиться у лікарні, так як має низку тяжких захворювань.Просить обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації, де проживає її мати та діти, в тому числі і дитина, відносно якої вона скоїла протиправні дії.
Заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваної, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Прокурором у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Згідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання приходить до висновку, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, скоєного в умовах воєнного стану,а також враховуючи дані про особу підозрюваної, яка не працює, доходу не має, позбавлена батьківських прав за рішенням суду та не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, тому може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, може впливати на свідків та неповнолітнього потерпілого, який є її сином, а також продовжити скоювати кримінальні правопорушення, так як на теперішінй час притягається до кримінальної відповідальності за низку кримінальних правопорушень проти власності та знаходиться у розшуку, так як ухиляється від явки до суду.
Зазначене у сукупності свідчить про недоцільність обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ніж тримання під вартою, та вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що є підставою для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 обчислювати з 21.01.2023 року.
Разом з тим, керуючись вимогами ч. 5 ст.182, ст.183 КПК України, суд вважає можливим щодо підозрюваної ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З врахуванням вищенаведеного суд не находить підстав для задоволення клопотання захисника та підозрюваної щодо обрання останньої запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, строком на 60 діб, з триманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4», взявши під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 21.01.2023 року.
Ухвала діє до 21 березня 2023 року включно, після чого припиняє свою дію.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрювана ОСОБА_5 підлягає направленню для утримання до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, після внесення якої ОСОБА_5 повинна бути звільнена з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст.202 КПК України.
Підозрювана або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 у разі внесення застави, з дня її внесення.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної відносно якого внесена застава, з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, така підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави щодо ОСОБА_5 , остання вважається такою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваною апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання її копії, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1