Справа № 420/17509/22
20 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 02.08.2022 № 7145540/42867308 в ЄРПН та зобов'язати ДПС зареєструвати податкову накладну ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» від 30.04.2022 № 7 в ЄРПН датою її направлення для реєстрації; зобов'язати ДПС України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством була складена та направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 7 від 30.04.2022, однак рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 02.08.2022 № 7145540/42867308 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної. На виконання вимог ст. 56 ПК України товариством було направлено на адресу відповідача повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Не зважаючи на подання платником податків усіх необхідних документів, спірна податкова накладна зареєстрована не була, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.
Ухвалою судді від 12.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.01.2023 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що за отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України Позивачу було повідомлено, що реєстрація вищевказаних податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.1 Критеріїв ризиковості операцій. Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. Обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. На виконання п. 11 Порядку №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Однак, у зв'язку із ненаданням всіх необхідних документів, комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства відповідно до пункту 5 Порядку 520 від 14.12.19.
Так, на виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено.
До повідомлення позивачем надано: договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (1 частина); договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (3 частина); виписка рахунку за період 28.04.2022; договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (2 частина); реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (2 частина); акт приймання-передачі транспортного засобу до договору №361/1 суборенди автотранспортних засобів від 01.01.2022; договір №3 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.07.2019; заявка на перевезення вантажу №135 від 08.04.2022; товарно-транспортна накладна №73471 від 09.04.2022; виписка рахунку за період від 03.05.2022; рахунок на оплату № 32 від 30.04.2022; наказ № 05/11 про закріплення транспортного засобу від 05.11.2021; акт надання послуг №32 від 30.04.2022; реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (1 частина).
Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.
11.01.2023 до суду від представника ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою судді від 20.01.2023 в задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» (42867308) зареєстровано 06.03.2019 та є платником податку на додану вартість.
Основний вид діяльності ТОВ «KAPAP-CEРВІС»: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Інші: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.49 Розведення інших тварин; 01.46 Розведення свиней; 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
01.07.2019 між ТОВ «KAPAP-CEРВІС» (Перевізник) та ТОВ «Мігтранс» (Замовник) укладено договір про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3.
На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Мігтранс» надано заяву на перевезення № 135, а позивач із залученням ТОВ «Транс Гарант» (договір б/н від 23.04.2022), ТОВ «Аванта Транс» (договір № АП-29032021 від 29.03.2021), ТОВ «Південно-Логістична Компанія» (договір № 20/09/21 від 20.09.21) надав послугу з автомобільного перевезення.
Між позивачем та залученими компаніями складено: із ТОВ «Транс Гарант» - акти виконаних робіт №№ 57, 58 від 21.04.2022 та виставлені рахунки № № 57, 58 від 21.04.2022 (за надані послуги ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було проведено оплату, згідно з банківською виписку за 23.04.2022; із ТОВ «Аванта Транс» - акти виконаних робіт №№ 113, 114 від 15.04.2022 та виставлені рахунки № № 113, 114 від 15.04.2022 (за надані послуги ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було проведено оплату, згідно з банківською виписку за 14.04.2022); із ТОВ «Південно-Логістична Компанія» - акти виконаних робіт №№ 164/171, 160/167, 156/163 від 09.04.2022, №№ 165/172, 159/166, 155/162 від 11.04.2022, №№ 166/173, 158/165, 154/161 від 13.04.2022, №№ 153/160 від 14.04.2022, №№ 167/174, 157/164 від 15.04.2022, № 168/175 від 19.04.2022 (за надані послуги ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було проведено оплату, згідно з банківською виписку за 03.05.2022).
За результатами виконання перевезення за заявою ТОВ «Мігтранс» складено акт наданих послуг № 32 від 30.04.2022 та виставлено рахунок № 32 від 30.04.2022; складено товарно-транспортні накладні у кількості 107 од. за період з 9 по 23 квітня 2022 р. Замовником ТОВ «Мігтранс» також здійснено оплату послуг з перевезення, згідно з банківською випискою за 28.04.2022.
На підставі акту наданих послуг ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» складено податкові накладні, в тому числі № 7 від 30.04.2022, яку засобами телекомунікаційного зв'язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» подано до ДПС України для реєстрації в ЄРПН.
Однак у відповідь позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Зазначено підставу для зупинення: коди УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари / послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН. Додаткового повідомлено показники «D» (10.6540%) та «P» (0).
Позивач направив до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної коригування, реєстрацію якої зупинено, із 1 додатками (договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (1 частина); договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (3 частина); виписка рахунку за період 28.04.2022; договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (2 частина); реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (2 частина); акт приймання-передачі транспортного засобу до договору №361/1 суборенди автотранспортних засобів від 01.01.2022; договір №3 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.07.2019; заявка на перевезення вантажу №135 від 08.04.2022; товарно-транспортна накладна №73471 від 09.04.2022; виписка рахунку за період від 03.05.2022; рахунок на оплату № 32 від 30.04.2022; наказ № 05/11 про закріплення транспортного засобу від 05.11.2021; акт надання послуг №32 від 30.04.2022; реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (1 частина)).
Проте рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2022 № 7145540/42867308 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2022 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В подальшому ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2022 № 7145541/42867308, проте за результатами її розгляду отримано рішення від 30.08.2022 № 36036/42867308/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням, вважаючи, що до регіональної комісії органу ДПС Товариством надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає всі аспекти господарської операції між Товариством та його контрагентом, позивач звернувся за судовим захистом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що коди УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари / послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Загальна кількість співробітників ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» складає 23 особи. В лютому 2022 р. Товариство отримало в ГУ ДПС в Одеській області Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).
Водночас, органами ДПС були зареєстровані податкові накладні № 3 від 22.04.2022 та № 4 від 28.04.2022, які складені на попередні оплати по закінченню частини робіт до результатуючого акту, оскільки, як зазначає позивач, ТОВ «Мігтранс» сплачує за транспортні послуги певними сумами, які можуть бути як оплатою за виконані перевезення, так і попередньою оплатою за наступі перевезення.
В періоді з 09.04.2022 по 23.04.2022 за заявою ТОВ «Мігтранс» № 135 від 08.04.2022 були надано транспортні послуги перевезення за маршрутом: Одеська область, Лиманський район, с. Визірка, вул. 2-1 кв автодороги на МТП «Южний», б. 2А - Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Букова Омеляна, б. 5, що підтверджується рахунком на оплату № 32 від 30.04.2022, виставленого на підставі акту наданих послуг № 32 від 30.04.2022.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення вантажу, що визначений в Заявках до цього Договору (далі - вантаж) автомобільним транспортом, іменовані надалі - транспортні послуги, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену відповідно до умов цього Договору.
Згідно до 4.2. Договору Замовник зобов'язаний до прибуття автотранспорту під навантаження, підготувати вантаж до перевезення, забезпечити безперешкодний допуск та своєчасне (не більше ніж 3 год. з моменту прибуття автотранспорту) та своїми силами навантаження та розвантаження автотранспорту.
У зв'язку із зазначеним, Товариство не повинно надавати документи щодо зберігання, розвантаження продукції, складських приміщень (інвентаризаційних описів), як це зазначено у рішенні.
Водночас, документи на постачання послуги і транспортування, у т.ч. рахунки, були надані у повному обсязі. Отже, платником податків було надано ті необхідні документи, які підтверджують зміст і реальність здійснення операцій по зазначеній вище податковій накладній.
Оплата за надані послуги, що віднесені до КВЕД 49.41 та є основним видом діяльності TOB «КАРАР-СЕРВІС», здійснюється у відповідності до розділу 6 Договору. Надання послуг за цим Договором здійснюється з 2019 року, і ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» не мало заборгованості з податків та зборів, пов'язаних із наданням послуг, органи ДПС, в свою чергу, реєстрували ПН та не мали претензій до Товариства.
Усі господарські операції супроводжуються оформленням належних первинних документів та реєстрацією ПН згідно з кодами УКТЗЕД товарів. У свою чергу, ТОВ «Мігтранс» своєчасно оплачує надані ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» послуги.
На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Згідно з п. 1 Додатку 3 критерієм ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 14-17 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 18 Порядку №1165, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01 ); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03 ); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04 ); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07 ); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08 ); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10 ); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12 );
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P За правилами пункту 19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7). Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165). Відповідно до пункту 21 Порядку №1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Таким чином, Порядок №1165 передбачає: 1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку згідно Додатку №5, яка підлягає відповідному розгляду та прийняття рішення про її врахування чи неврахування; 2) визначає можливість врахування таблиці даних в автоматизованому режимі; 3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Суд зазначає, що відповідачем-1 не надано суду жодного обґрунтування щодо застосування / не застосування відповідної таблиці даних платника податку на додану вартість: моменту її подання позивачем до фіскального органу, що впливає на механізм її врахування контролюючим органом. Комісією регіонального рівня не підтверджено того факту, яка ж таблиця даних розглядалася контролюючим органом до моменту формування Квитанцій. Окрім цього у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків. Суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520). Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3). Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів). Порядок № 520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів. Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ. За викладених обставин суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкових накладних не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19). При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН, суд виходить з наступного. Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. В даному випадку, зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений із застосуванням належного способу захисту порушеного права, а тому суд вважає вказані позовні вимоги підлягаючими до задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову. Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України. При цьому суд враховує, що вимога про визнання протиправними дій як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 235/7638/16-а. Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 39, код ЄДРПОУ: 42867308) до Головного управління ДПС у Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, Код ЄДРПОУ 39398646), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 7145540/42867308 від 02.08.2022. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» № 7 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» судові витрати у розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню). Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України. Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Суддя І.В. ЗавальнюкВИРІШИВ: