Рішення від 16.01.2023 по справі 380/17753/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17753/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,

за участі:

представника позивача Шокала В.С.,

представника відповідача Івасечко Н.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЦЦ Україна” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦЦЦ Україна” звернулось до суду з позовом до Львівської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210216/2 від 06.10.2022;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210217/2 від 06.10.2022;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210218/2 від 06.10.2022;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210219/2 від 06.10.2022;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210224/2 від 07.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення господарської діяльності ТзОВ “ЦЦЦ Україна” уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю “ADLER INTERNATIONAL”, Польща Контракт №16/09-01 купівлі-продажу від 16.09.2022, предметом якого є зобов'язання продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару. У зв'язку з поставкою товару, ТзОВ “ЦЦЦ Україна” з метою його митного оформлення подало до Львівської митниці ряд електронних митних декларацій, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Разом з митними деклараціями в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. Проте, відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу. Крім того, позивачем зазначено, що заявлені товари до розмитнення, розмитнюються не вперше, та були розмитненні без будь-яких зауважень до заявленої митної вартості з боку митного органу. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 16.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

21.12.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що під час митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у товаросупровідних документах, та встановлено такі порушення: 1) у фактурі №FS 5/09/2022 від 22.09.2022, № FS 6/09/2022 від 22.09.2022, №FS 8/09/2022 від 22.09.2022 та № FS 9/09/2022 від 22.09.2022 відсутні печатки та підпис продавця; 2) у п. 3.7 та 5.1 контракту вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціні товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; 3) у ЦМР гр.4 зазначено місце розвантаження -Львів, Київ, натомість у МД гр..20 задекларовано умови поставки CIP Львів; 4) у гр..44 внесено реквізити документу за кодом « 3014», зазначений документ до МД не поєднаний; 5) Декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару; 6) декларантом за власним бажанням додано прайс-лист. Прайс-лист має адресний характер, окрім того, дублює форму рахунку-фактури і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб, платіжне доручення не стосується даної поставки. Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відтак, відповідач вважає, що в митниці були всі підстави для того, щоб витребувати додаткові документи, оскільки митна вартість не могла бути визначена за ціною договору в зв'язку з встановленням вищезазначених розбіжностей під час розгляду первинних документів.

Відповідач зазначає, що оскаржувані рішення у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у них чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, відповідач не визнав митну вартість товару, задекларовану позивачем та здійснив її коригування. З цих підстав просить в позові відмовити.

Також 21.12.2022 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Ухвалою від 23.12.2022 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено, вирішено здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 11.01.2023.

02.01.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідач допускає вільне трактування статті 54 МК України, а саме частково цитує положення пункту 2 частини 5 вказаної статті, залишаючи поза увагою те, що митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 вказаного Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості лише у випадках, встановлених МК України. Також представник позивача звертає увагу на те, що судова практика Верховного Суду у 2018-2021 роках базується на позиції про безпідставність коригування митної вартості при ввезенні товарів на митну територію України, у разі відсутності визначених у частині 3 статті 53 МК України випадків, під час здійснення контролю документів щодо імпортованих товарів. Крім того, зазначає про безпідставність застосування митним органом Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 01.07.2021 №476, які не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо митних декларацій, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, то позивач зазначає про наявність у них розбіжностей, зокрема, щодо ваги імпортованого товару, країни походження, умов поставки товару, кількості імпортованого товару, а тому вважає, що такі не могли бути взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що в спірному випадку відсутнє.

У засіданні 11.01.2023 суд оголосив перерву до 16.01.2023.

У додаткових поясненнях, які надійшли на адресу суду 13.01.2023, представник митниці зазначає, що вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована позивачу у зв'язку із наявністю підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України. Вказує, що якщо декларант потребує додаткових роз'яснень будь-яких формулювань, що наведені у гр.33 рішення, він має право додатково звернутися до митного органу за відповідним роз'ясненням, однак, даним правом декларант не скористався. Також вважає безпідставним твердження позивача про необхідність реєстрації в Міністерстві юстиції України Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021року N476, оскільки такі рекомендації не підлягають реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦЦЦ Україна” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 38244048), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

Під час здійснення господарської діяльності ТзОВ “ЦЦЦ Україна” укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю “ADLER INTERNATIONAL”, Польща Контракт №16/09-01 купівлі-продажу від 16.09.2022, предметом якого є зобов'язання продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.

На виконання вимог Контракту №16/09-01 від 16.09.2022 позивачем здійснено наступні господарські операції, за результатами яких оформлено оскаржувані рішення:

1. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS5/09/2022 від 22.09.2022; №FS6/09/2022 від 22.09.2022, №FS7/09/2022 від 22.09.2022 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. З метою митного оформлення вказаного товару 04.10.2022 ТОВ подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/104577, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №10 - шкарпетки з бавовняної тканими чоловічі, №21 та №22 - взяття на підошві з пластмаси, з верхом із текстильного матеріалу).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2022/104577 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022; Рахунки-фактури №FS5/09/2022 від 22.09.2022; №FS6/09/2022 від 22.09.2022; №FS7/09/2022 від 22.09.2022 Специфікації до рахунків №FVT/00746/09/22/EU; №FVT/00747/09/22/EU; №FVT/00748/09/22/EU; Банківський платіжний документ №107 від 07.09.2022; Автотранспортна накладна №2/2022UA від 22.09.2022; Книжка МДП (TIR сarnet) XF85375562 від 22.09.2022; Страховий поліс №б/н від 23.09.2022; Копія митної декларації країни відправлення №22PL451010TU5DAJG9 від 22.09.2022; Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09- 01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09-04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів. Відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжне доручення №107 від 07.09.2022, Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09-01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09- 04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022; посередницькі фактури №FVT/00746/09/22EU; №FVT/00747/09/22EU; №FVT/00748/09/22EU.

Однак, 06.10.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210216/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено такі порушення: у фактурі №FS5/09/2022 від 22.09.2022 та №FS6/09/2022 від 22.09.2022 відсутні печатки та підпис продавця; у п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівліпродажу товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо. прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; листи від підприємства;

Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 10 від 19.07.22 №UA100320/2022/387171 - 14, 42 Дол. США/кг; Тов. 21 від 21.09.22 №UA209140/2022/098429 - 18, 30 Дол. США/кг; Тов. 22 від 09.08.22 №UA209140/2022/079973 - 17, 41 Дол. США/кг.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001941. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2022 №UA209000/2022/210216/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209140/2022/106019, та 07.10.2022 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 421 681, 82 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 19 061,51 гривень.

2. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS8/09/2022 від 22.09.2022; №FS9/09/2022 від 22.09.2022, №FS10/09/2022 від 22.09.2022 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.

З метою митного оформлення вказаного товару 04.10.2022 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/104578, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №8 - шкарпетки з бавовняної тканини для чоловіків, №16 - взуття чоловіче на підошві з пластмаси з верхом із синтетичного матеріалу що закриває щиколотку, №18 - взуття жіноче на підошві з пластмаси з верхом із синтетичного матеріалу що закриває щиколотку, №26 - взуття жіноче на підошві з пластмаси натуральної шкіри що закриває щиколотку і частину литки, №31,№32 - взуття домашнє на підошві з пластмаси та з верхом з текстильного матеріалу №33, №34 - взуття на підошві з пластмаси та з верхом з текстильного матеріалу).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2022/104578 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022; - Рахунки-фактури №FS8/09/2022 від 22.09.2022; №FS9/09/2022 від 22.09.2022; №FS10/09/2022 від 22.09.2022; Специфікації до рахунків №FVT/00762/09/22/EU; №FVT/00763/09/22/EU; №FVT/00764/09/22/EU; Банківський платіжний документ №107 від 07.09.2022; Автотранспортна накладна №3/2022UA від 22.09.2022; Книжка МДП (TIR сarnet) SX85030204 від 22.09.2022; Страховий поліс №12-25.29.22.00078 від 24.05.2022; Копія митної декларації країни відправлення №22PL451010TU5DAP38 від 22.09.2022; Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09- 01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09-04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжне доручення №107 від 07.09.2022, Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09-01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09- 04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022; посередницькі фактури №FVT/00762/09/22EU; №FVT/00763/09/22EU; №FVT/00764/09/22EU.

Однак, 06.10.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210217/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів

Під час розгляду документів було виявлено такі порушення: у фактурі №FS8/09/2022 від 22.09.2022, №FS9/09/2022 від 22.09.2022 та №FS10/09/2022 від 22.09.2022 відсутні печатки та підпис продавця; у п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 8 від 19.07.22 №UA100320/2022/387171 - 14,42 Дол. США/кг; Тов. 16 від 03.08.22 №UA209140/2022/077559 - 20,88 Дол. США/кг; Тов. 18 від 19.09.22 №UA209140/2022/097736 - 21,05 Дол. США/кг; Тов. 26 від 28.09.22 №UA209140/2022/102037 - 21,05 Дол. США/кг; Тов. 31 від 20.07.22 №UA209140/2022/071137 - 19,19 Дол. США/кг; Тов. 32 від 29.09.22 №UA209140/2022/102138 - 20,12 Дол. США/кг; Тов. 33 від 21.09.22 №UA209140/2022/098429 - 19,30 Дол. США/кг; Тов. 34 від 21.09.22 №UA209140/2022/098429 - 18,14 Дол. США/кг.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2022 №UA209000/2022/210217/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209140/2022/106010, та 07.10.2022 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 559 051, 95 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 52 035, 88 гривень.

3. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS11/09/2022 від 23.09.2022; №FS12/09/2022 від 23.09.2022, №FS13/09/2022 від 23.09.2022 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.

З метою митного оформлення вказаного товару 04.10.2022 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/104582 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №14 - взуття чоловіче на підошві з пластмаси з верхом із синтетичного матеріалу що не закриває щиколотку, №15 - взуття жіноче на підошві з пластмаси з верхом із синтетичного матеріалу що не закриває щиколотку, №26 - взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильного матеріалу).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2022/104582 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022 р.; Рахунки-фактури №FS11/09/2022 від 23.09.2022; №FS12/09/2022 від 23.09.2022; №FS13/09/2022 від 23.09.2022; Специфікації до рахунків №FVT/00777/09/22/EU; №FVT/00778/09/22/EU; №FVT/00779/09/22/EU; Банківський платіжний документ №107 від 07.09.2022 р.; - Автотранспортна накладна №4/2022UA від 26.09.2022; Книжка МДП (TIR сarnet) MX85478426 від 26.09.2022; Страховий поліс №12-25.29.22.00078 від 24.05.2022; Копія митної декларації країни відправлення №22PL451010TU5DMD92 від 26.09.2022; Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09- 01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09-04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 26.09.2022.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжне доручення №107 від 07.09.2022, Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09-01 від 28.09.2022 р.; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09- 04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 26.09.2022; посередницькі фактури №FVT/00777/09/22EU; №FVT/00778/09/22EU; №FVT/00779/09/22EU.

Однак, 06.10.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210218/2, в графі 33 якого було вказано:: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів

Під час розгляду документів було виявлено такі порушення: у ЦМР гр. 4 зазначено місце розвантаження - Львів, Київ, натомість у МД гр. 20 задекларовано умови поставки CIP Львів. у гр.44 внесено реквізити документу за кодом « 3014», зазначений документ до МД не поєднаний; у п. 3.7 та 5.1 Контракту вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; Декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 14 від 03.08.2022 №UA209140/2022/077559 - 20,88 Дол. США/кг; Тов. 15 від 19.09.2022 №UA209140/2022/097736 - 21,05 Дол. США/кг; Тов. 26 від 21.09.2022 №UA209140/2022/098429 - 19,30 Дол. США/кг.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2022 №UA209000/2022/210218/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209140/2022/106012, та 07.10.2022 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 352 015, 13 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 5 731, 13 гривень.

4. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS2/09/2022 від 22.09.2022; №FS3/09/2022 від 22.09.2022, №FS4/09/2022 від 22.09.2022 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. З метою митного оформлення вказаного товару 05.10.2022 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/104785 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №15 - взуття на підошві з пластмаси з верхом з синтетичного матеріалу що закриває щиколотку, №17 - взуття чоловіче на підошві з пластмаси з верхом з синтетичного матеріалу що закриває щиколотку, №18 - взуття жіноче на підошві з пластмаси з верхом з синтетичного матеріалу що не закриває щиколотку, №21 - взуття чоловіче на підошві з пластмаси з верхом з натуральної шкіри, №31, №32 - взуття на підошві з пластмаси з верхом з текстильного матеріалу).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2022/104785 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022 р.; Рахунки-фактури №FS2/09/2022 від 22.09.2022; №FS3/09/2022 від 22.09.2022; №FS4/09/2022 від 22.09.2022; Специфікації до рахунків №FVT/00741/09/22/EU; №FVT/00742/09/22/EU; №FVT/00743/09/22/EU; Банківський платіжний документ №107 від 07.09.2022 р.; Автотранспортна накладна №1/2022UA від 22.09.2022; Книжка МДП (TIR сarnet) MX85030202 від 22.09.2022; Страховий поліс №12-25.29.22.00078 від 24.05.2022; - Копія митної декларації країни відправлення №22PL451010TU5D9W79 від 22.09.2022; Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09- 01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09-04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжне доручення №107 від 07.09.2022, Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09-01 від 28.09.2022 р.; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09- 04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 22.09.2022; посередницькі фактури №FVT/00741/09/22EU; №FVT/00742/09/22EU; №FVT/00743/09/22EU.

Однак, 06.10.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210219/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів

Під час розгляду документів було виявлено такі порушення: у ЦМР гр. 4 зазначено місце розвантаження - Львів, Київ, натомість у МД гр. 20 задекларовано умови поставки CIP Львів; у п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару; Декларантом за власним бажанням додано прайс-лист. Прайс-лист має адресний характер, окрім того, дублює форму рахунку-фактури і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; платіжне доручення, яке не стосується даної поставки. у підсумкових записах фактур зазначено, що товар поставляється на умовах CIP Київ (натомість у заголовку фактур вказані умови CIP Львів).

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 15 від 07.07.2022 №UA209140/2022/064534 - 19,05 Дол. США/кг; Тов. 17 від 03.08.2022 №UA209140/2022/077559 - 20,88 Дол. США/кг; Тов. 18 від 19.09.2022 №UA209140/2022/097736 - 21,05 Дол. США/кг; Тов. 21 від 10.11.2021 №UA209140/2022/115982 - 22,09 Дол. США/кг; Тов. 31 від 21.09.2022 №UA209140/2022/098429 - 19,30 Дол. США/кг; Тов. 32 від 21.09.2022 №UA209140/2022/098429 - 18,30 Дол. США/кг;.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2022 №UA209000/2022/210219/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209140/2022/106009, та 07.10.2022 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 608 955, 91 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 54 827, 04 гривень.

5. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS16/09/2022 від 27.09.2022; №FS17/09/2022 від 27.09.2022, №FS18/09/2022 від 27.09.2022 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.

З метою митного оформлення вказаного товару 06.10.2022 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/105569 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №17 - водонепроникне взуття з підошвою і верхом з пластмаси, №35, №36- взуття на підошві з пластмаси з верхом з текстильного матеріалу)..

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2022/105569 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022 р.; Рахунки-фактури №FS16/09/2022 від 27.09.2022; №FS17/09/2022 від 27.09.2022; №FS18/09/2022 від 27.09.2022; Специфікації до рахунків №FVT/00867/09/22/EU; №FVT/00868/09/22/EU; №FVT/00869/09/22/EU; Банківський платіжний документ №107 від 07.09.2022 р.; - Автотранспортна накладна №5/2022UA від 27.09.2022; - Книжка МДП (TIR сarnet) DX85028980 від 27.09.2022; Страховий поліс №12-25.29.22.00078 від 24.05.2022; Копія митної декларації країни відправлення №22PL451010TU5DQP80 від 27.09.2022; Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09- 01 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09-04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 27.09.2022.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжне доручення №107 від 07.09.2022, Замовлення на поставки згідно Контракту п. 3.2 №б/н від 06.09.2022; Лист від отримувача щодо замовлень згідно контракту ТОВ «ЦЦЦ Україна» №28/09-01 від 28.09.2022 р.; Лист-роз'яснення №28/09-02 від 28.09.2022; Лист від отримувача ТОВ «ЦЦЦ Україна» про умови поставки №28/09- 04 від 28.09.2022; Лист-роз'яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо оплати продавцю №28/09-05 від 28.09.2022; Прайс-лист б/н від 27.09.2022; посередницькі фактури №FVT/00867/09/22EU; №FVT/007868/09/22EU; №FVT/00869/09/22EU.

Однак, 07.10.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210224/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів

Під час розгляду документів було виявлено такі порушення: у гр.44 внесено реквізити документу за кодом « 3014», зазначений документ до МД не поєднаний;; у п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 17 від 29.09.2022 №UA209170/2022/076128 - 26,03 Дол. США/кг; Тов. 35 від 02.09.2022 №UA209140/2022/090932 - 16,94 Дол. США/кг; Тов. 36 від 20.09.2022 №UA209140/2022/098179 - 17,54 Дол. США/кг.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2022 №UA209000/2022/210224/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №UA209140/2022/106383, та 07.10.2022 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 542 988, 65 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 15 037, 11 гривень.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; якщо наявні ознаки підробки цих документів; якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.

Відповідачем зазначено, що у фактурі №FS 5/09/2022 від 22.09.2022, № FS 6/09/2022 від 22.09.2022, №FS 8/09/2022 від 22.09.2022 та № FS 9/09/2022 від 22.09.2022 відсутні печатки та підпис продавця.

Суд зазначає, що затвердженої форми рахунку-фактури (інвойсу) та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Наведені рахунки не мають розбіжності за ціною та кількістю товару. Комерційні інвойси можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів та вони містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Також у Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не зазначено, що однією із причин відмови у митному оформленні товарів стало те, що рахунки-фактури не підписані продавцем та не містить його печатки, а тому на переконання суду даний недолік не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (сканованими рахунками-фактур) завершив митне оформлення.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу, оскільки у п.3.7 та 5.1 Контракту вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціні товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та піддаються перевірці, слід зазначити, що за змістом вказаних пунктів контракту визначено, що користування знаком для товарів та послуг “ССС”, а також вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та витрати, пов'язані з поставкою Товарів і маржу Продавця, вже включені до вартості товарів, а отже е врахованими у митній вартості.

Зазначені пункти договору узгоджуються з умовами поставки СІР та означають те, що у вартості кожного товару вже включені перелічені вище витрати.

У рішеннях про коригування митної вартості вказано, що у ЦМР гр.4 зазначено місце розвантаження -Львів, Київ, натомість у МД гр..20 задекларовано умови поставки CIP Львів. Також зазначено, що у підсумкових записах фактур зазначено, що товар поставляється на умовах CIP Київ (натомість у заголовку фактур вказані умови CIP Львів).

Судом з'ясовано, що за змістом пункту 3.1. зовнішньоекономічного контракту №16/09-01 від 16.09.2022 Продавець буде поставляти Товари за Контрактом на умовах Інкотермс 2010 СІР (вартість транспортування від складу до складів покупця і страхові витрати несе Продавець). Відтак, згідно домовленостей контрагентів, визначених у контракті, поставка товарів здійснюється до складів покупця. Поставка товару на умовах CIР зобов'язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Суд також враховує, що ТОВ «ЦЦЦ Україна» листом №28/09-04 від 28.09.2022 повідомило відповідача, що у ЦМР №1/2022UA, №2/2022UA, №3/2022UA, №4/2022UA та №5/2022UA помилково зазначені умови поставки CIP Київ. Товар доставляється на умовах CIP Львів.

Окрім того суд погоджується з доводами позивача, що різний кінцевий пункт поставки в Україні при умовах CIP не впливає на рівень вартості, оскільки згідно з п.5 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідачем зазначено, що у гр.44 позивачем внесено реквізити документу за кодом “3014”, однак, зазначений документ до МД не поєднаний.

Судом з'ясовано, що під кодом “ 3014” міститься документ - прейскурант (прайс-лист) виробника товару, який подавався декларантом до митного оформлення.

Вказаний документ зазначений у Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також зазначений у Рішеннях про коригування митної вартості товарів, де відповідач вказує, що на вимогу декларантом у двох випадках надіслано: прайс-лист.

Щодо посилання митного органу на подання позивачем виписки бухгалтерської, яку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо та платіжного доручення, яке не стосується даної поставки, то судом з'ясовано, що платіжне доручення №107 від 07.09.2022 є оплатою згідно контракту №01/07-01 від 01.07.2019. Зважаючи на тривалу співпрацю ТОВ з «ADLER INTERNATIONAL» сторони проводять періодичні взаєморозрахунки за певний проміжок часу. Контрактом №16/09-01 від 16.09.2022 у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну вказаного в Рахунку-фактурі. Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS2/09/2022 від 22.09.2022; №FS3/09/2022 від 22.09.2022, №FS4/09/2022 від 22.09.2022; №FS5/09/2022 від 22.09.2022; №FS6/09/2022 від 22.09.2022, №FS7/09/2022 від 22.09.2022; №FS8/09/2022 від 22.09.2022; №FS9/09/2022 від 22.09.2022; №FS10/09/2022 від 22.09.2022 має бути проплачена до 18.01.2023; №FS11/09/2022 від 23.09.2022; №FS12/09/2022 від 23.09.2022; №FS13/09/2022 від 23.09.2022 має бути проплачена до 19.01.2023; №FS16/09/2022 від 27.09.2022; №FS17/09/2022 від 27.09.2022; №FS18/09/2022 від 27.09.2022 має бути оплачена до 23.01.2023. Отже, у покупця ще є час на оплату товару і на момент подання товару до митного контролю банківських (платіжних) документів не існувало, що унеможливлювало їх подання. Отже, платіжне доручення є оплатою згідно контракту №01/07-01 від 01.07.2019, зважаючи на тривалу співпрацю ТОВ з “ADLER INTERNATIONAL”, і така жодним чином не свідчать про більшу ціну, чим та, яка заявлена у деклараціях.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості відповідачем також вказано, що декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Посилаючись на “виявлені недоліки” у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації країни відправлення, а тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У рішеннях про коригування митної вартості вказано, що декларантом за власним бажанням додано прайс-лист. Прайс-лист має адресний характер, окрім того, дублює форму рахунку-фактури і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб.

Суд погоджується з доводами позивача, що прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Законодавством не передбачено встановленої форми та обов'язкових реквізитів до прайс-листа. Також незрозуміло в чому полягає неможливість об'єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.

Таким чином, при поданні митних декларацій, за якими було відмовлено у випуску товарів, а також згодом, на вимогу позивачем надались вичерпна кількість документів, які підтверджують сплачену ціну імпортованого товару (перелік яких зазначений вище по кожній поставці).

Щодо проведення консультацій з декларантом згідно з ст.57 МКУ, то суд зазначає, що відповідач не надав доказів, які підтверджують вказану обставину, водночас надіслання вимоги про надання додаткових документів чи те, що посадовими особами митниці було скеровано засобами електронного зв'язку декларанту інформацію, що у Львівській митниці наявна інформація щодо оформлення даних товарів за відповідними деклараціями не може бути ідентифіковане як проведення консультацій.

Водночас суд зазначає, що частина 4 статті 57 Митного кодексу України регламентує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Тобто кожен учасник консультацій повинен надати наявну у нього знеособлену інформацію про митні оформлення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, чи товарів, які не є ідентичними чи подібними (аналогічними), однак співпадають по опису та коду товару згідно УКТЗЕД. І за результатами таких консультацій та обміну інформацією вже і приймається рішення.

Однак, відповідачем не було надано декларанту відповідну знеособлену інформацію, що в свою чергу нівелює саму процедуру консультацій.

Відповідач також зазначає, що ним в оскаржуваних рішеннях були вказані митні декларації, які слугували джерелом інформації. Однак, проаналізувавши надані відповідачем митні декларації (№UA209140/2022/098429 від 21.09.22, UA209140/2022/097736 від 19.09.2022, №UA209140/2022/102037 від 28.09.2022, №UA209140/2022/071137 від 20.07.2022, №UA209140/2022/102138 від 29.09.2022, №UA209140/2022/098429 від 21.09.2022, №UA209140/2022/098429 від 21.09.2022, №UA209140/2022/097736 від 19.09.2022, №UA209140/2022/098429 від 21.09.2022, №UA209140/2022/064534 від 07.07.2022, №UA209140/2022/077559 від 03.08.2022, №UA209140/2022/097736 від 19.09.2022, №UA209140/2022/098429 від 21.09.2022, №UA209140/2022/098429 від 21.09.2022, №UA209170/2022/076128 від 29.09.2022, №UA209140/2022/090932 від 02.09.2022, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає про наявність в них суттєвих розбіжностей щодо ваги імпортованого товару, країни походження, умов поставки товару, кількості імпортованого товару, а тому такі не могли бути взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Більше того, один і той самий товар відповідач в рішеннях про коригування митної вартості визначає по різному

Відтак, приймаючи оскаржувані рішення відповідачем не враховано вказані обставини всупереч Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195, згідно з яким посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд також враховує, що при митному оформленні попередніх партій товару, відповідач теж визначав вартість імпортованих товарів (з таким же кодом та країною походження) та надавав декларації, що брались як джерело інформації. Детальний аналіз наданих декларацій свідчить, що в них були випадки оформлення таких же товарів (з тим самим кодом УКТЗЕД та однаковою країною походження), однак відповідач не використовував ці дані, пояснень з цього приводу суду не надано.

Отже, митний орган в даному випадку здійснював коригування безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж зазначена в базах даних митниці.

Крім того, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: метод 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МКУ) та метод 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ).

Суд зазначає, що Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 вказано, що у рішенні повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідач в порушення вказаних норм не обґрунтував, чому при здійсненні коригування неможливо застосувати основний метод - вартість операції, хоча при здійсненні митницею коригування, відповідач зобов'язаний зазначити причини незастосування даного методу.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, шо декларант правильно визначив митну вартість.

Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, №815/6827/17 від 29.01.2019, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1.380.2019.002016 від 04.11.2021 № 480/3558/19 від 17.11. 2021.

У постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17, Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв'язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо обов'язковості чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 по справі №821/1617/17. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що також письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція викладена в у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, у них зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Відповідач обрав вищу митну вартість, ніж мінімальну, що зазначена на сайті Держмитслужби в аналітичних розрізах митної вартості, при цьому, що в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються укладеного контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210216/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210217/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210218/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210219/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210224/2 від 07.10.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЦЦ Україна” (місцезнаходження: 79017, Львівська область, м. Львів, вул. Водогінна, 2, ЄДРПОУ 38244048) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210216/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210217/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210218/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210219/2 від 06.10.2022; № UA209000/2022/210224/2 від 07.10.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЦЦ Україна” (місцезнаходження: 79017, Львівська область, м. Львів, вул. Водогінна, 2, ЄДРПОУ 38244048) з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір на суму 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесять чотири) грн.80коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.01.2023.

Суддя Чаплик І.Д.

Попередній документ

108510473

Наступний документ

108510475

Інформація про рішення:

№ рішення:	108510474
№ справи:	380/17753/22
Дата рішення:	16.01.2023
Дата публікації:	23.01.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (01.03.2024)
Дата надходження:	01.03.2024
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

11.01.2023 14:45	Львівський окружний адміністративний суд
16.01.2023 16:00	Львівський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає