справа № 380/18104/22
провадження № П/380/18252/22
20 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 21.12.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позивач надіслав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2022 у справі № 640/8186/22.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо зупинення провадження, суд зазначає таке.
Підстави зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі ; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Із інформації з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що предметом оскарження у справі № 640/8186/22 є постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540, яка є нормативно-правовим актом. При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/8186/22, яке на даний час не набрало законної сили, постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540, визнано протиправною та нечинною.
Втім, із системного аналізу норм КАС України вбачається відмінність у правових наслідках "визнання протиправним та скасування" та "визнання протиправним та нечинним" відповідного адміністративного акту.
Згідно із ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або ж визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до абз. 3, 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, прийняте за наслідками розгляду адміністративної справи № 640/8186/22 судове рішення, у випадку набрання ним законної сили, не вплине на вирішення даної справи, оскільки не матиме ретроактивної дії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 380/18104/22 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2022 у справі № 640/8186/22, відтак відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
Керуючись ст. ст. 236, 241, 248, 293, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кисильова О.Й.