Провадження № 22-ц/803/522/23 Справа № 243/512/22 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
19 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.
за участю секретаря - Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2022 року по справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Галемського Сергія Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Таїсії Степанівни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галемський С.М. звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . На час відкриття спадщини позивач проживала разом зі спадкодавцем.
У червні 2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкову справу було відкрито 25 червня 2018 року та зареєстровано в Спадковому реєстрі № 62622039 за заявою позивача.
25 червня 2018 року нотаріус направила запит до Управління Пенсійного фонду України у Лівобережному районі м. Маріуполя, в якому просила надати інформацію про наявність нарахованої та недоотриманої пенсії та будь-якої іншої грошової допомоги на ім'я померлого ОСОБА_2 . Жодної відповіді на запит нотаріусом отримано не було.
25 жовтня 2018 року нотаріус звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із запитом про наявність нарахованої та недоотриманої пенсії та будь-якої іншої грошової допомоги на ім'я померлого ОСОБА_2 .
Листом від 29 грудня 2018 року № 16895/03-2 відповідач повідомив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 залишились наявні суми недоотриманої пенсії. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло до органів Пенсійного фонду України не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У період з 10 квітня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті пенсіонера, до органів Пенсійного фонду України не надходила заява від членів сім'ї померлого пенсіонера щодо виплати недоотриманої пенсії.
06 вересня 2019 року нотаріус надіслала втретє запит до відповідача щодо отримання інформації про суму недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 22 вересня 2019 року № 10123/03-2 повідомив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії припинено у зв'язку зі смертю пенсіонера. Недоодержаних пенсійних виплат немає.
Отже, відповідач надав два листи із зазначенням різної інформації, а саме: листом від 29 грудня 2018 року № 16895/03-2 відповідач повідомив про те, що на день смерті ОСОБА_2 залишились наявні суми недоотриманої пенсії, а в листі від 22 вересня 2019 року № 10123/03-2 повідомив, що виплату пенсію припинено у зв'язку зі смертю пенсіонера та недоодержаних пенсійних виплат у ОСОБА_2 немає.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 200/13962/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С., про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії, задоволений повністю. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язано надати приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. інформацію щодо розміру пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя.
На виконання рішення суду листом від 01 червня 2020 року відповідач надав нотаріусу інформацію, що на момент смерті ОСОБА_2 залишились наявні суми недоотриманої пенсії за період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2018 року у розмірі 89 244 грн., але означені суми не включаються до складу спадщини згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
08 листопада 2021 року нотаріус прийняв постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після померлого ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що зазначена недоотримана пенсія не є складом спадкового майна.
Просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом, а саме - пенсію у розмірі 89 244 грн., яка була призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була ним одержана за життя;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилась недоотриманою ним за життя у період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2018 року в розмірі 89 244 грн.;
- розподілити судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2022 року позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Галемського Сергія Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Таїсії Степанівни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом, а саме - пенсію у розмірі 89 244,00 грн., яка була призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була ним одержана за життя.
Стягнено з Головного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 , і залишилась недоотриманою ним за життя у період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2018 року в розмірі 89 244,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок чотири грн. 00 коп.).
Стягнено з Головного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Не погоджуючись з рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Н.С. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на безпідставність рішення суду та таке, що винесене з порушенням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення суд не звернув увагу на те, що за виплатою недоотриманої пенсії позивач не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому вважає спір передчасним.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишенні без змін суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 22 березня 1968 року, 22 березня 1968 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження було зроблено відповідний запис за № 96. Після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.11).
Згідно зі Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24 травня 2018 року Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк Донецької області, про що складено відповідний Актовий запис № 886 (а.с.12).
25 червня 2018 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. зареєстровано Спадкову справу № 47/2018 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
25 червня 2018 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. було направлено запит до Управління Пенсійного фонду України у Лівобережному районі м. Маріуполя щодо наявності нарахованої та недоотриманої пенсії та будь-якої іншої грошової допомоги на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.14).
Листом від 29 грудня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь, згідно якої повідомило, що ОСОБА_2 перебував на обліку в головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 залишились наявні суми недоотриманої пенсії. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло до органів Пенсійного фонду України не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У зазначений період з 10 квітня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті пенсіонера, до органів Пенсійного фонду України не надходила заява від членів сім'ї померлого пенсіонера щодо виплати недоотриманої пенсії (а.с.15).
06 вересня 2019 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. було повторно направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо наявності сум нарахованої та недоотриманої пенсії з моменту припинення виплати пенсії по момент смерті помісячно та будь-якої іншої грошової допомоги на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.16).
Листом від 27 вересня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь, згідно якої повідомило, що ОСОБА_2 перебував на обліку в головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю пенсіонера. Недоодержаних пенсійних виплат немає (а.с.17).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Таїсії Степанівні інформації щодо розміру пенсії, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не були ним одержані за життя, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Таїсії Степанівні інформацію щодо розміру пенсії, які належали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не були ним одержані за життя (а.с.18-19).
Листом від 01 червня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь, згідно якої повідомило, що відповідно до ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі закон № 2262) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло до органів Пенсійного фонду України не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України №2262. На момент смерті у ОСОБА_2 залишились наявні суми недоотриманої пенсії за період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2018 року у розмірі 89 244,00 грн., але означені суми не включаються до складу спадщини згідно ст. 61 Закону України №2262 (а.с.20).
Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. від 08 листопада 2021 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - відмовлено у зв'язку із тим, що зазначена недоотримана пенсія не є складом спадкового майна (а.с.21).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Із вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Так, Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Основними умовами для отримання сум недоодержаної пенсії є: - проживання членів сім'ї разом із пенсіонером та відповідне звернення до уповноваженого органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку на день його смерті протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки дії відповідача порушують її право як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачка за виплатою недоотриманої пенсії не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не можуть бути підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог, оскільки недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: О.В. Свистунова
М.М. Пищида