36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.04.2007р. Справа № 11/715-9/78-19/359
м. Полтава. 09 год. 00 хв.
за позовом Приватного підприємця Воронової Світлани Анатоліївни, м. Полтава
до 1. Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава
2. Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, м Полтава
про стягнення 25833,30 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Секретар судового засідання Овсепян А.Г.
Представники
Від позивача Матляк О.М., дов. № 3999 від 13.07.2005р.
Від відповідача: 1. Ільїна О.М., дов. № 53/9/10-044 від 09.01.2007р.
Данилова О.С., дов. № 11/9/10-044 від 09.01.2007р.
Гриценко Ю.В., дов. № 38/9/10-044 від 09.01.2007р.
2. Віхоть Н.В., дов. № 04-16/4019 від 14.11.2006р.
Розглядається позовна заява про стягнення з Державного бюджету України 25833,30грн. відсотків у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2006р. №2-233/06 по справі №11/715-9/78 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
При цьому в зазначеній ухвалі Вищим адміністративним судом України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції вказано на те, що при попередньому розгляді справи судами не досліджено відсутність чи наявність заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2002р., оскільки саме вказана сума
ПДВ не визнана судом бюджетною заборгованістю.
При новому розгляді справи позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі.
Відповідач - ДПІ у м. Полтаві -проти позову заперечує з підстав, що ухвалою суду №11/715 від 03.01.2003 р. позивачу відмовлено у відшкодуванні ПДВ в сумі 734358,00 грн. і провадження по справі припинено, дана ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду №11/715 від 13.03.03 р., а тому на думку відповідача вимоги про стягнення 25 833,30 грн. відсотків у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ не можуть бути задоволені судом.
Позивач заперечення відповідача відхилив, зазначаючи, що результат розгляду справи № 3/252 не пов"язаний із вимогами даної справи і не може вплинути на її розгляд.
Ухвалою суду від 19.12.2006р. замінено відповідача - ВДК у м. Полтаві його правонаступником - Головним управлінням Державного казначейства України в Полтавській області.
В судовому засіданні 10.04.2007р. судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд встановив:
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) позивачем 20.05.2002р. була подана до державної податкової інспекції у м. Полтава декларація з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2002 р. з від'ємним значенням ПДВ в сумі 736137 грн.
У відповідності до вимог ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) позивач як платник податку, який здійснював операції з вивезення товарів за межі митної території України (експорт), провів обрахування і визначив суму ПДВ, яка належить до відшкодування з бюджету за результатами господарської діяльності за квітень 2002 року та подав до ДПІ 20.05.2002 р. розрахунок експортного відшкодування разом з Документами, вказаними у п.8.1 ст.8 вищезгаданого закону.
Пункт 7.7.3 ст. 7 Закону про ПДВ передбачає, що у разі коли за результатами звітного періоду різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку із Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Стаття 8 вищевказаного Закону визначає особливості оподаткування для платників податку, які здійснюють експортні операції, відповідно до пункту 8.1. якої експортне відшкодування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування.
Позивачу експортне відшкодування ПДВ за квітень 2002 р. в сумі 734358 грн. у встановлений Законом строк не проведено, а тому вказана сума являється бюджетною заборгованістю.
Факти наявності перед позивачем бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за квітень 2002 р. в сумі 734358 грн. та правомірності вимог позивача щодо її відшкодування встановлені постановою господарського суду Полтавської області від 25.05.2006р. по справі № 3/163 між тими ж сторонами. Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.11.2006р. постанова суду першої інстанції залишено без змін.
Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 25.08.2005р. по справі № 17/159 між тими ж сторонами встановлені обставини, що мають значення для вирішення спору у даній справі. Так, предметом судового розгляду по справі № 17/159 було стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ за квітень 2002р. за період з 02.11.2002р. по 08.04.2004р. (тобто у наступний період ніж заявлено у справі №11/715-9/78-19/359). Як встановлено вказаним рішенням суду заниження на 536204,24 грн. ДПІ у м.Полтаві суми експортного відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2002 року, внаслідок самостійної зміни напрямку цього відшкодування, позбавлені будь-яких правових підстав.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. по справі № 17/159 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідач заперечує щодо прийняття вищевказаних фактів, посилаючись на надсилання ним касаційних скарг на вказані судові рішення, але доказів відкриття касаційного провадження відповідач суду не надав.
Таким чином вказані рішення судів на даний час не скасовані та набрали законної сили.
Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, заперечення першого відповідача щодо відсутності підстав для стягнення відсотків в зв'язку з тим, що задекларована позивачем за квітень 2002 р. сума ПДВ, як належна йому до відшкодування з бюджету, не визнана судом бюджетною заборгованістю, необґрунтовані.
Оскільки бюджетне відшкодування за квітень 2002 року у встановлений Законом строк не проведено, то за період затримки такого відшкодування Позивач має право на звернення до суду з позовом про стягнення процентів. Тим більше, що факт існування від'ємного значення ПДВ в сумі 736137грн. за квітень 2002 року підтверджується наявними у справі матеріалами. Згідно розрахунку позивача процентів за непогашення бюджетної заборгованості у строк за період з 21.06.2002 по 01.11.2002 загальна сума процентів становить 25 833,30 грн. (т.1 а.с.5).
Як свідчить постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. у справі №3/252 (т.1 а.с. 79-81) відсотки за період з 21.06.2002р. по 02.07.2002р. в сумі 2897,19 грн. були предметом спору у справі № 3/252 і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. у позові відмовлено. Зазначена постанова не скасована та набрала законної сили. В зв»язку з цим провадження у справі в частині стягнення 2897,19 грн. відсотків за період з 21.06.2002 по 02.07.2002р. в сумі 2897,19 грн. слід закрити відповідно до п.4 ст.157 КАС України, оскільки є постанова Харківського апеляційного господарського суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Позовні вимоги щодо стягнення решти суми відсотків -22936,11 грн., нарахованих на суму бюджетної заборгованості відповідно до п.п. 7.7.3 п.7 ст.7 Закону про ПДВ є правомірними.
Керуючись ст.ст.94 (п.1), 160-163, підп.3 п.3 та п.6 розділу УІІ “Перехідні положення» КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Приватного підприємця Воронової Світлани Анатоліївни, (м.Полтава, проспект. Вавілова, 2, кв. 32, ідентифікаційний номер 2310706968, інші відомості: р/р 26007362646070 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401):
- з Державного бюджету України (інші відомості: рахунок № 31117030700002, код бюджетної класифікації 14010200, одержувач УДК у м.Полтаві, ЄДРПОУ34698804, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) 22936грн. 11коп. процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість;
- з Державного бюджету України (УДК у м. Полтаві, р/р 31111095600002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200) -229грн. 36коп. судових витрат.
Видати виконавчий лист після набрання цією постановою законної сили та за наявності відповідної заяви від позивача.
3. В іншій частині позову -закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.186 КАС України.
Суддя Безрук Т.М.
Повний текст постанови складений: