Справа № 204/6085/20
Провадження № 2-з/204/10/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
Іменем України
19 січня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Чудопалова С.В., розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південь», третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна,
Ухвалою суду від 11.11.2022 прийнято та відкрито провадження по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне», третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна.
18.01.2023 року Дніпровська міська рада через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету та підстави позову.
19.01.2023 року через канцелярію суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101) та квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3225983212101) та заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101) та квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3225983212101), обгрунтовуючи тим, що враховуючи, що спірна квартира вже відчужувалася та змінила власників, може в подальшому покласти на позивача тягар повернення квартири від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав позивача.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Пункт 1, 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Предметом даного позову є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101).Таким чином між сторонами існує спір щодо витребування майна.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира була відчужена шляхом укладання договору про задоволення вимог іпотеко держателя від 30.12.2020 за №20827, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. Та в подальшому спірний об'єкт розподілено на дві окремі квартири, які в реєстрі значаться під номерами 7 та АДРЕСА_2 , на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП101220324655.
Так, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.01.2023 року, за відповідачем ОСОБА_3 , на праві власності зареєстровано квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.01.2023 року, за відповідачем ОСОБА_2 , на праві власності зареєстровано квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідачів та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідачів та інших осіб права користування ним.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Відповідний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19.
З урахуванням підстав та змісту позову, враховуючи доводи позивача викладені в заяві про забезпечення позову, а також, те що зазначена квартира вже розподілена та відчужувалася декілька разів, змінила власників, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін та співмірності заходу забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає за необхідне застосувати передбачений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України вид забезпечення позову у вигляді заборони відчуження квартири власниками.
Щодо вимоги про арешт вищевказаного нерухомого майна, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки судом застосовується передбачений п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України вид забезпечення позову у вигляді заборони відчуження, що є співмірним видом забезпечення позову із заявленими позивачем позовними вимогами, і, в той же час, відповідач не позбавляється можливості володіти та користуватися спірним майном.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти заборону державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2326007012101) та квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3225983212101).
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В.Чудопалова