Постанова від 19.01.2023 по справі 1522/7806/12

ПОСТАНОВА

19січня 2023 року

м. Київ

справа № 1522/7806/12

провадження № 51-4306ск19

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_3 ,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на їх обґрунтування.

Однак захисник у касаційній скарзі, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року, цих даних не навела.

За змістом касаційної скарги остання, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку та ухвали щодо ОСОБА_3 , наводить доводи, що стосуються невідповідності висновків судів, викладених у вказаних судових рішеннях, фактичним обставинам справи та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Так, ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Між тим, в скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування вироку та ухвали на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року з огляду на положення статей 370, 371 цього Кодексу.

Одночасно, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та незгода з правовою оцінкою доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, згідно зі ст. 398 КПК 1960 року не є підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом.

Попри те, що вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку захисником не зазначено конкретних порушень закону, які, на її думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони захисту), звідси, й немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга захисника ОСОБА_2 як така, що не відповідає вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII

постановив:

Відмовитизахиснику ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 з метою її перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_4