18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/4435/18
провадження № 51-1714 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо нього,
встановив:
У своїй касаційній скарзі засуджений порушив питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку, а також просить поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження.
Перевіривши надані засудженим матеріали, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого у ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), та за відсутності підстав для його поновлення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 117 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала касаційну скаргу та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 вказує на те, що на момент подачі ним касаційної скарги від 14 лютого 2022 року його, за станом здоров'я, було етаповано на лікування до Темнівської виправної колонії № 100. Вказує, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України були відмінені всі етапи, що в свою чергу завадило йому повернутись в місце відбування покарання та подати касаційну скаргу до кінця строку на касаційне оскарження. Зазначає, що внаслідок бойових дій по місцю його лікування не працювала пошта, а його адвокат виїхала за межі території України, а тому зазначені обставини завадили йому подати касаційну скаргу у встановлений строк.
Разом з цим, засуджений ОСОБА_4 не надає документів чи інших доказів, які підтверджували б зазначені в його клопотанні обставини щодо неможливості вчасно подати касаційну скаргу в строк на касаційне оскарження та були б безумовною підставою для поновлення цього строку. Зважаючи на наведене, а також враховуючи те, що жодних об'єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданій касаційній скарзі засудженим не наведено, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень колегія суддів не вбачає.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене і керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо нього.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо нього, повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3