Ухвала
18 січня 2023 року
місто Київ
справа № 388/1347/20
провадження № 61-13009ск22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 листопада 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Долинської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_3 у листопаді 2020 року звернулася до суду із позовом до Долинської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , у якому просила усунути перешкоди у користуванні домоволодінням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю від 02 липня 1996 року, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Долинської міської ради Кіровоградської області від 22 травня 1996 року № 127, та його скасування.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 14 вересня 2021 року Долинський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов ОСОБА_2 .
Суд усунув перешкоди у користуванні домоволодінням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю від 02 липня 1996 року, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Долинської міської ради Кіровоградської області від 22 травня 1996 року № 127 та його скасування.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 16 листопада 2022 року Кропивницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року - без змін.
І. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 19 грудня 2022 року із використанням засобів поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 27 грудня 2022 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу та надав заявнику строк для усунення її недоліків.
ОСОБА_1 09 січня 2023 року із застосування засобів поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що у касаційній скарзі заявник визначив підстави касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник, наполягаючи на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судових рішень визначив те, що:
- (1) суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених, зокрема у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц
(провадження № 61-19526сво18), відповідно до яких погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не приводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку;
- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 583/669/15-ц, від 28 вересня 2022 року у справі № 379/7085/14-ц, щодо погодження меж земельної ділянки.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Долинського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 388/1347/20 за позовом ОСОБА_2 до Долинської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак