Код суду 233 № 233/2693/22
19 січня 2023 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліції №2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області відносно:
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянки України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз'яснені права згідно з ст.63 Конституції України та ст.268КУпАП,
за ч.1 ст.156КУпАП,
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №077198 від 22 грудня 2022 року, відповідно до якого: ОСОБА_1 22 грудня 2022 року о 10 годині 30 хвилин знаходячись у торгівельному кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , не будучи суб'єктом господарювання здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, без марок акцизного податку в порушення ч.1 ст.15ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» № 481/95 від 19 грудня 1995 року, зі змінами та доповненнями.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.156КУпАП.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Пономарев проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про перенесення та відкладення розгляду справи не надавала. Судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується матеріалами виклику останньої.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя приходить до такого.
Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
Згідно з положенням ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Частина 1 ст.156КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Диспозиція частини 1 ст.156КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Тобто, торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною.
Приписами ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Із викладеного слідує, що до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156КУпАП можливо притягнути особу, яка є суб'єктом господарської діяльності, тобто є специфічним суб'єктом, який наділений законом спеціальними, властивими йому ознаками.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.55ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відтак, суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст.156КУпАП можуть бути лише спеціальні суб'єкти, а саме - суб'єкти підприємницької діяльності.
Положеннями статей 251,252КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.
Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч.2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 - 22 грудня 2022 року о 10 годині 30 хвилин знаходячись у торгівельному кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , не будучи суб'єктом господарювання здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, без марок акцизного податку, внаслідок чого ст. ДОП СП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Рожковим О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №077198 від 22 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156КУпАП.
Проте, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності, тобто є фізичною-особою підприємцем, як і відсутні документальні відомості про те, що вона має ліцензію на здійснення продажу тютюнових виробів. Будь-яких дозвільних документів на ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, зокрема щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами матеріали справи не містять.
Крім того, слід звернути увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2022 року серії ВАВ №077198 відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила ОСОБА_1 , а саме не зазначено яким саме нормативним актом, передбачено маркування тютюнових виробів акцизними марками.
Також, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 особисто та безпосередньо здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку (зокрема, не встановлено особу, яка придбала ці вироби, не відібрано пояснення у вказаної особи, яка б підтверджувала факт торгівлі тютюновими виробами; суду не надано фіскальних документів (чеків, квитанцій, тощо) на підтвердження торгівлі тютюновими виробами, що унеможливлює з'ясування обставин правопорушення, тощо). Разом з цим зберігання у торгівельному приміщенні тютюнових виробів без марок акцизного податку, не заборонено законом в розумінні диспозиції ч.1 ст.156КУпАП
Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог діючого законодавства докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої унаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Частина 1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП,-
На підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського (Донецького) апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя А.В.Орчелота