19 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/2/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022
за заявою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
у справі № 914/2/19
за позовом за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
про стягнення 826 214 771,87 грн,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - АТ "ОГС "Львівгаз") 27.12.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 914/2/19, ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2021 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню залишити в силі.
Дослідивши матеріали касаційної скарги АТ "ОГС "Львівгаз" у справі № 914/2/19, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, зокрема, передбачених пунктом 2 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
В цьому випадку скаржником у касаційному порядку оскаржується постанова Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 914/2/19, якою скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2021; у задоволенні заяви АТ "ОГС "Львівгаз" від 13.10.2021 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Ухвали суду першої інстанції про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 23 частини першої статті 255 ГПК України) після їх перегляду в апеляційному порядку не входять до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже касаційну скаргу у цьому випадку подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 914/2/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини першої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 914/2/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко