Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2228/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40; код ЄДРПОУ 20602681)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (місцезнаходження: 61001, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12; код ЄДРПОУ 31236795)
про стягнення 6 974,10 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 6 974,10 грн. страхового відшкодування в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Також позивач просить суд покласти на ТДВ "МСК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 листопада 2022 року позовну заяву ПрАТ "УПСК" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2228/22. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 про відкриття провадження у справі № 922/2228/22 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61001, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить Довідка відділення поштового зв'язку Укрпошти про причини повернення /досилання від 20.12.2022.
Крім того, відповідну ухвалу було надіслано судом в електронному вигляді на електронну пошту ПрАТ "УПСК" - "info@upsk.com.ua" та ТДВ "МСК" - "ІНФОРМАЦІЯ_1".
У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номерам, які вказані у позовній заяві, а також у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, телефонограма не була прийнята (зазначені номери не відповідають). Відомостей щодо інших засобів зв'язку із Товариством з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" матеріали справи не містять.
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи № 922/2228/22, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ПрАТ "УПСК" та об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
09 вересня 2020 року між ПрАТ "УПСК" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 045/078/000129 (далі - Договір страхування), предметом якого с майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом FORD GALAXY, д.р.н, НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 5 Договору страхування автомобіль застраховано за програмою "Класичне-+".
Згідно пункту 9 Договору страхування передбачає страхування і від такого ризику, як ДТП (дорожньо-транспортна пригода).
Страхова сума за Договором страхування склала 400 000,00 грн.
Строк страхування: 1 рік - з 10.09.2020 до 09.09.2021 та поділяється на чотири періоди. Страховий тариф визначений у розмірі 4,96% від страхової суми, а страховий платіж мав бути сплачений чотирма рівними платежами - по 4 960,00 грн. щокварталу (пункт 12 Договору).
Франшиза (безумовна) склала 5,0% від страхової суми за випадками "Викрадення" та "при конструктивній загибелі ТЗ" та 0,0% - за "іншими страховими випадками" та при пошкодженні скляних деталей (пункт 13 Договору страхування).
Місце дії Договору страхування - Україна (пункт 14 Договору страхування).
Крім того, пунктом 15 Договору страхування передбачено, що при виплаті страхового відшкодування знос деталей не враховується.
09 вересня 2020 року Страхувальником на рахунок ПрАТ "УПСК" було сплачено 4 960,00 грн. першого страхового платежу. Три наступні платежі загалом на суму 14 880,00 грн. були зараховані шляхом взаємозаліку 20.10.2020 під час виплати страхового відшкодування після настання першого страхового випадку з автомобілем, який мав місце 12.09.2020, що засвідчується Інформацією по Договору добровільного страхування наземного транспорту № 045/078/000129 від 09.09.2020 з системи 1С (номер договору в системі 045000-00023341) від 14.11.2022 за підписом в.о. головного бухгалтера ПрАТ "УПСК" (надалі - Інформація по договору).
28 липня 2021 року у місті Києві, на перехресті вулиць Сірка та Ломоносова сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортних засобів FORD GALAXY, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та "ЗАЗ", д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Оскільки автомобіль FORD GALAXY д.р.н. НОМЕР_1 був застрахований в ПрАТ "УПСК", на випадок його пошкодження внаслідок ДТП, 28.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "УПСК" із заявою-повідомленням (Автокаско) про настання страхового випадку та із Заявою про виплату страхового відшкодування. 30 липня 2021 року було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу (Акт огляду транспортного засобу) та зафіксовані наявні пошкодження внаслідок ДТП у т.ч., і за допомогою фотофіксації.
Умовами Договору страхування (пункт 16) передбачено, що вартість збитку визначається актом автотоварознавчого дослідження або калькуляції ТОВ "Аудатскс Україна" чи рахунку СТО, погодженої із страховиком.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1148/21_а від 09.08.2021 вартість відновлювального ремонту склала 16 567,43 грн. У той же час, відповідно до рахунку № 7719 від 30 липня 2021 року Автодом Сервіс (ФОП Копнця К.О.) вартість ремонту склала 15 638,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 18127 від 01 вересня 2021 року сума страхового відшкодування у розмірі 15 638,00 грн. була сплачена Страхувальнику, шляхом перерахування відповідно до його заяви на СТО, де здійснювався ремонт автомобіля (ФОП Копиця К.О.).
За наслідками ДТП, протокол про адміністративне правопорушення був складений на ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом "ЗАЗ". д.р.н. НОМЕР_2 .
Як вбачається з даних сайту судової влади України провадження по зазначеному ДТП по ОСОБА_2 було відкрите Голосіївським районним судом міста Києва - номер справи 752/19336/21. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.08.2021 ОСОБА_2 визнано винуватою у ДТП особою та накладено адміністративне стягнення за наслідками зазначеного ДТП.
У той же час, відповідно до інформації з центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України автомобіль "ЗАЗ", д.р.н. НОМЕР_2 . яким керував ОСОБА_2 , був застрахований у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" згідно з договором, укладеним у формі полісу № ЕР/202300639
Ліміт школи (страхова сума) за шкоду, заподіяну майну складає 130 000,00 грн.
Зазначена інформація відповідно до статті 11 та статті 55 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої с МТСБУ (Моторне (транспортне) страхове бюро України і користування якою є вільною і загальнодоступною, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі ПрАТ "УПСК" зазначає, що після ДТП у ОСОБА_1 як власника транспортного FORD GALAXY, д.р.н, НОМЕР_1 виникло право вимагати відшкодування збитку від ОСОБА_2 та ТДВ "Міжнародна страхова компанія" в межах їх відповідальності, визначеної законом. Після сплати страхового відшкодування таке право на суму виплати перейшло до позивача.
Відповідно до Рахунку № 7719 від 30 липня 2021 року Автодом Сервіс (ФОП Копиця К.О.) вартість ремонту склала 15 638,00 грн., з яких запасні частини склали 12 377,00 грн., а 3 261,00 грн. - послуга та матеріали. Отже, з урахуванням зносу розмір збитку складе 6 974,10 грн. (12 377,00 грн. * (1-0,7) + 3 261,00 грн.) - вартість відновлювального ремонту відповідно до норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Таким чином, відповідач мас відшкодувати ПрАТ "УПСК" 6 974,10 грн.
04. листопада 2021 року позивач звернувся до ТДВ "МСК" з претензією, яку отримано останнім 12.11.2021. Однак, на день звернення ПрАТ "УПСК" із позовом, відповідач страхове відшкодування не сплатив, і обставини щодо стягнення погодженої позивачем суми страхового відшкодування в примусовому порядку - в розмірі 6 974,10 грн. стали підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до суду.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Судом враховано, що на виконання умов Договору страхування ПрАТ "УПСК" було здійснено виплату страхового відшкодування і з урахуванням зносу вартість відновлювального ремонту складе 6 974,10 грн., а отже до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах цієї суми.
Відповідно, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" реалізувало таке право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" оскільки за Полісом (договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) відповідач надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб в розмірі 130 000,00 грн.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У силу приписів частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Отже, згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату розгляду даної справи Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" знаходиться в стані припинення з 07 грудня 2021 року - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (згідно Витягу вимоги кредиторів розглядаються до 02.02.2022).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.
Згідно з частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Статтею 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Таким чином, зазначені норми Цивільного кодексу України передбачають особливий порядок звернення до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, з кредиторськими вимогами.
Такі вимоги подаються до ліквідаційної комісії, яка повинна їх розглянути у визначений статті 105 Цивільного кодексу України строк.
Виходячи із змісту статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" доказів звернення з відповідними вимогами до ліквідаційної комісії відповідача, а також доказів відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду суду не надало, натомість безпосередньо звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суд зазначає, що з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства") Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Конвенцією визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
За наведених обставин, приймаючи до уваги те, що Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" перебуває у стані припинення; враховуючи відсутність доказів звернення Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами та відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, з урахуванням приписів частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що позивач обрав не вірний спосіб захисту.
Аналогічна правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 924/478/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 910/24157/16.
У постанові від 20 січня 2020 року у справі № 922/416/19 Верховний Суд погодився з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 924/478/16, та не вбачав підстав для відступу від зазначених у ній висновків, додатково вказавши, що позивачем відповідно до вимог статті 112 Цивільного кодексу України та з урахуванням приписів частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов'язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.
Суд звертає увагу, що при цьому позивач не позбавлений права на відшкодування шкоди у порядку частини 4 статті 112 Цивільного кодексу України або оскаржити у судовому порядку відмову у такому відшкодуванні у призмі частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України": згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A).
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Враховуючи неможливість застосування судом обраного позивачем способу захисту права з огляду на його суперечність вимогам закону та неефективність, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 6 974,10 грн. страхового відшкодування в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Витрати Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10-12, 13-15,20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "18" січня 2023 р.
Суддя В.В. Рильова