Справа № 712/3647/19
Провадження № 2/712/733/23
18 січня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Скринник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в м. Черкаси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
У провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В судові засідання призначені на 22.11.2022 року, 14.12.2022 року, 18.01.2023 року позивач не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася, хоча про зазначені судові засідання була повідомлена належним чином (телефонограмами, смс повідомленнями, судовими повістками).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив суд, слухати справу без його участі.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи виходить з наступного.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено в Україні воєнний стан, який наразі триває до 21 листопада 2022 року.
Однак, в інформації про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан висвітленої 04.03.2022 року на офіційному вебсайті Верховного Суду останній роз'яснив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Зокрема, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» наказом Державної судової адміністрації № 196 від 23 квітня 2020 року затверджений Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 922/2575/19, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням у країні карантину, діяв в межах чинного законодавства, керувався процесуальними нормами щодо строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а позивач та/або його представник не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду.
Позивач з заявами про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду не зверталась.
Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
При таких обставинах вбачається, що позивач явно затягує розгляд справи і не бажає з'являтись до суду, вживати для цього всіх можливих заходів, неявка позивача також не пов'язана з поважними причинами.
Заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду на даний час не надійшло. Тому не має підстав для розгляду справи по суті у відсутність позивача. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статті 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача в разі якщо він повідомив про причини неявки які судом визнані поважними (пункт 3 частини 2). При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою п. 10 ч. 2 статті 2 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Як зазначено вище, позивач в судові засідання не з'являлася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, її неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходило.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивачі, які не з'являються в судове засідання, мають право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь яких доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяв про розгляд справи без позивача.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Таким чином, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать судові повістки та рекомендовані повідомлення, телефонограми, смс повідомлення, суд вважає необхідним застосувати положення ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 223, 257, 260, 261 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право повторно звернутися до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів.
Головуючий: В.А. Романенко