11 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/97/21
Провадження № 11-140заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О.Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.,
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі у розгляді справи № 9901/97/21 за позовом ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Конституційний Суд України, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України в частині,
У березні 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В. О. (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Конституційний Суд України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України».
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи та доказів, роз'яснено порядок їх подання, витребувано документи у відповідача.
Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2021 року та від 27 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про закриття провадження у цій справі.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним і скасовано Указ Президента України № 124/2021 від 27 березня 2021 року «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України». Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Додатковим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року заяви адвокатів Лещенка О. В. та Кравця Р. Ю., які діють в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 9901/97/21 задоволено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Президента України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 82 000,00 грн.
Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції) 27 грудня 2022 року направив засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу, яка надійшла до Великої Палати Верховного Суду 30 грудня 2022 року.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав заяву про відвід складу суддів Великої Палати Верховного Суду, які, на думку заявника, не склали присяги судді.
На обґрунтування цієї заяви посилається на те, що лише шість суддів Великої Палати Верховного Суду (без зазначення, які саме) склали присягу судді, а тому інші судді повинні бути відведені від розгляду цієї справи.
Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Частинами першою, п'ятою та шостою статті 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Як установлено в частині першій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною сьомою статті 40 КАС України питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Велика Палата Верховного Суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є судом, установленим законом, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій справі.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Проаналізувавши наведені в поданій заяві про відвід суддів доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
У пункті 49 рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine, заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійшов висновку, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції слід визначати за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Відносно об'єктивного критерію ЄСПЛ зазначає, що під час вирішення питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
У цій справі ОСОБА_1 не навів доводів на користь того, що судді Великої Палати Верховного Суду проявляють особисту упередженість під час її розгляду.
Також ним не наведено, а Великою Палатою Верховного Суду не встановлено обставин, які б свідчили про зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін.
Доводи скаржника щодо наявності підстав для відводу суддів Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з нескладенням ними присяги не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі основуються виключно на його припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на ту обставину, що в разі задоволення такого відводу розгляд цієї справи в апеляційному порядку не відбудеться, оскільки формально не існуватиме складу суду, установленого для цього законом
Оскільки причин для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України та інших підстав для відводу суддів Великої Палати Верховного Суду немає, відповідна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40, 241, 248 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 9901/97/21 за позовом ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Конституційний Суд України, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України в частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
І. В. Григор'єва О. М. Ситнік
М. І. Гриців В. М. Сімоненко
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
Л. Й. Катеринчук О. С. Ткачук
Г. Р. Крет В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко С. П. Штелик
К. М. Пільков