"10" січня 2023 р. Справа № 363/1068/21
/заочне/
10 січня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.
за участю секретаря Строкань В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Рух справи. Процесуальні дії у справі.
15 березня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, а також судових витрат.
Разом із позовною заявою до суду подано клопотання про витребування доказів, а саме: з територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб (Центру надання адміністративних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_3 довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Вишгородської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2021 року, для розгляду зазначеного позову визначено головуючого суддю Лукач О.П.
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 24 листопада 2021 року о 12:00. За клопотанням представника позивача, на підставі статті 84 ЦПК України витребувано з Вишгородської районної державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , у іншій частині клопотання відмовлено з підстав, зазначених у вказаному судовому рішення.
19 листопада 2021 року, на виконання ухвали суду від 19 жовтня 2021 року, до суду надійшла копія спадкової справи №436/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
У підготовче засідання 24 листопада 2021 року з'явилася відповідач - ОСОБА_1 . У зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача та відповідача ОСОБА_2 , а також за відсутності у матеріалах справи підтвердження про їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також враховуючи заперечення відповідача щодо можливості проведення судового засідання без представника позивача, підготовче засідання було відкладено на 11:00 25 січня 2022 року про що повідомлено представника позивача та відповідача ОСОБА_2 судовою повісткою про виклик до суду.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, підготовче судове засідання, призначене на 25 січня 2022 року, не відбулося. Наступне підготовче засідання призначено на 1 березня 2022 року о 10:00, про що повідомлено сторін судовими повістками про виклик.
Підготовче засідання призначене на 1 березня 2022 року не відбулося у зв'язку із введенням 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із проведенням бойових дій на території Вишгородського району Київської області та з урахуванням наказу Голови Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. № 5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу».
Враховуючи наказ виконуючого обов'язки Голови суду від 4 квітня 2022 року № 8-а «Про скасування наказу №5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу», наступну дату підготовчого засідання визначено - 7 червня 2022 року о 15:30, про що сторонам надіслано судові повістки про виклик.
У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання, призначене на 7 червня 2022 року, підготовче засідання відкладено на 10:00 16 серпня 2022 року, про що повідомлено учасників провадження.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи призначений на 16 серпня 2022 року не відбувся. Наступне підготовче засідання призначено на 12:00 26 жовтня 2022 року, про що повідомлено сторін.
У підготовче судове засідання призначене на 26 жовтня 2022 року, учасники справи не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, поважність причини неявки не повідомили із заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на
10 січня 2023 року о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.
У призначене судове засідання сторони не з'явилися.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує клопотання позивача, подане разом із позовною заявою, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення, а також, що відповідачі належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, поважність причин неявки у судове засідання не повідомили, відповідно до статей 174, 178 ЦПК України не скористалися своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову, положення частини першої статті 223 ЦПК, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої
статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Обґрунтування позову.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідно до укладено Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 1 липня 2014 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4178,68 гривень зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 0,012 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
При укладенні угоди сторони керувались частиною першою статті 634 ЦПК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умов якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запрошуваного договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 6 червня 2018 року.
Спадкоємцями, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
7 квітня 2020 року до Вишгородської районної державної нотаріальної контори була направлена претензія кредитора, а 12 травня 2020 року, позивачем було отримано відповідь, у якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після померлого спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приват Банк».
Також, 21 липня 2020 року, до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано.
Позивач вважає, що спадкування обов'язків відбулося відповідно до частини третьої статті 1268 ЦПК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавство строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини, а тому відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов'язання померлого позичальника.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 1 липня 2014 року становить - 5014,67 гривень, яка складається з 4178,70 гривень - заборгованість за кредитом; 0,15 гривень - заборгованість за відсотками; 835, 82 - заборгованість з пені та комісії.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 1 липня 2014 року заборгованість у розмірі 5014, 67 гривень.
Щодо правової позиції відповідача.
Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідачів на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити їх правову позицію щодо предмету спору.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 1 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приват Банк» укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил продукту кредитних карт.
Відповідно до пункту 2.1 угоди, банк надав позичальнику строковий кредит у розмірі 4178,7 гривень на строк 6 місяців, з 1 липня 2014 року по 31 січня 2015 року шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 4178, 7 гривень в обмін на зобов'язання позичальника сплачувати відсотки в розмірі 0,001% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в вказані строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 696, 45 гривень для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості по кредиту, відсотків та інших витрат відповідно до умов та правил. Дата останнього платежу повинна бути не пізніше 31 січня 2015 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації смерті у місті Києві.
У зв'язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на день його смерті, утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 4178,70 гривень, яка складається з: 4178,70. - заборгованість за кредитом,
0,15 гривень - заборгованість за відсотками, 835, 82 - заборгованість з комісії та пені.
Згідно копій паспортів відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та позичальника ОСОБА_3 , на час смерті останнього, вони проживали за однією адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів спадкової справи №436/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що 4 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернуся до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_1 з заявою про відмову про прийняття спадщини.
Також, 26 жовтня 2018 року до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла претензія кредитора від 12 вересня 2018 року з проханням, повідомити чи заводилась спадкова справа після померлого божника, включити кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 11868,86 гривень, надання інформації стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову у прийнятті спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника та надання відомостей про таких осіб.
До вказаної претензії долучено копію ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 19 квітня 2019 року, якою провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості закрито у зв'язку із смертю відповідача. Згідно відмітки, вказану ухвалу суду банком отримано 6 червня 2019 року.
Листом-повідомленням від 26 жовтня 2018 року завідувач Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської - М.О. Пушняк, на претензію банку повідомив, що спадкова справа №436/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вже була заведена та про вимоги банку буде обов'язково повідомлено спадкоємців.
У матеріалах спадкової справи, також міститься претензія банку від 1 квітня
2020 року та відповідь на неї.
Так, згідно реєстру поштових відправлень-рекомендованих листів претензії кредитора до ГНК 7 квітня 2020 року позивачем було направлено на адресу Вишгородської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора вих.№SAMDN5200017307526 від 1 квітня 2020 року з вимогами щодо повідомлення банку чи заводилась спадкова справа після померлого боржника, включення кредиторських вимог в спадкову масу, повідомлення спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 5014, 67 гривень, надання інформації стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову у прийнятті спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника та надання відомостей про таких осіб.
12 травня 2020 року на адресу банку надійшов лист виконуючого обов'язки завідувача Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області №305/02-14 від 9 квітня 2020 року щодо претензії кредитора, згідно якого банк повідомлено про те, що ними вже заведено спадкову справу №436/2015 після смерті ОСОБА_3 . Спадкоємців померлого ОСОБА_4 буде повідомлено про вимоги банка.
21 липня 2020 року на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , позивачем надіслано лист-претензію від 18 червня 2020 року з вимогою сплатити заборгованість за договором.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.
Частина перша статті 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина перша статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина перша статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Пункти 1, 2, 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Стаття 1216 ЦПК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦПК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.
Частина друга статті 1268 ЦК України - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частинами першою, третьої, п'ятою статті 1268 ЦПК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він мешкав разом з померлим. Для того, щоб встановити факт сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус за місцем відкриття спадщини перевіряє в паспорті відмітку про реєстрацію проживання спадкоємця та встановлює місця реєстрації проживання померлого за довідкою органів реєстрації. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину через подання заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в строк, встановлений для цього законодавством, тобто шестимісячний строк. Своїми діями спадкоємець перериває для себе строк для прийняття спадщини і стає власником майна. Якщо спадкодавець подав заяву про відмову від спадщини у встановлений для цього строк, вважається, що він відмовився від спадщини.
Зі смертю позичальника зобов'язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 та 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень
статті 1282 ЦК України.
В той же час, за змістом наведених вище норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в частинах другій, третій статті 1282 ЦК України, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
при дотриманні кредитором строків, визначених у статті 1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої
статті 1282 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від
18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов'язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред'явлених до нього вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі справа № 192/2761/14 провадження № 61-4724св18.
Як встановлено судом, за життя ОСОБА_3 , внаслідок неналежного виконання ним обов'язків за генеральною угодою реструктуризації заборгованості від 1 липня
2014 року, виникла заборгованість, яка станом на день його смерті складає 5014,67 гривень, що підтверджено розрахунком, який долучено до матеріалів справи.
Вказана заборгованість, згідно норм чинного законодавства входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 ..
Щодо строку пред'явлення вимоги кредитором до спадкоємців, судом встановлено, що вперше кредитор звернувся до Вишгородської районної державної нотаріальної контори з претензією від 12 вересня 2018 року, після отримання 6 червня 2019 року копії ухвали Вишгородського районного суду від 19 квітня 2019 року та довідавшись про смерть позичальника, тобто у строк встановлений статтею 1281 ЦК України.
Щодо кола спадкоємців, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 та позичальника ОСОБА_3 проживали за однією адресою: АДРЕСА_2 , а 4 вересня 2015 року ОСОБА_2 , звернувся до Вишгородської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, при цьому ОСОБА_1 - із заявою про відмову від спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , а тому остання не може нести відповідальності за зобов'язання позичальника.
При цьому, у матеріалах наданих позивачем, а також у матеріалах спадкової справи відсутня інформація щодо наявності будь-якого майна, яке належало за життя померлому ОСОБА_3 та, яке б могло бути успадковане після його смерті спадкоємцям
ОСОБА_2 , що позбавляє суд можливості встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
З урахуванням викладеного, суд, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає у зв'язку із безпідставністю заявлених позовних вимог до відповідача - ОСОБА_1 , а також недоведеністю позивачем факту наявності та обсягу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , у межах вартості якого його спадкоємець - ОСОБА_2 несе відповідальність перед кредитором.
Щодо розподілу судових витрат.
З урахуванням положення статті 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 1054, 1216, 1218, 1220-1223, 1268-1270, 1281, 1282, ЦК України суд, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 18 січня 2023 року.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, адреса для листування: м. Дніпро,
вул. Набережна Перемоги, 50 рахунок № НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_7 , ІПН: НОМЕР_8 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_2 .
Суддя О.П. Лукач