Справа № 204/6597/22
Провадження № 2/204/463/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 січня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.02.2008 року в загальній сумі 10000 грн., та судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н від 11.02.2008 року, відповідно до якого, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір кредитного ліміту був збільшений до 20000 грн. Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим, станом на дату смерті позичальника утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 10000 грн.
Оскільки, ОСОБА_2 , з якою був укладений договір у вигляді анкети-заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_1 , який був зареєстрованим з нею за однією адресою, як спадкоємець померлої особи, який постійно з нею проживав, прийняв на себе зобов'язання за кредитним договором та повинен повернути борг, що стало підставою звернення позивача до суду.
В позовній заяві та доданому до неї клопотанні позивач просив суд про розгляд справи за відсутності представника, у разі його неявки, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.02.2008 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписано Заяву, відповідно до якої остання погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, ОСОБА_4 погодився, що ця заява, разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до підписаної заяви кредитний ліміт встановлено 1000 грн. , з базовою відсотковою процентною ставкою по кредиту 3%(арк.с.41).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 липня 2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк.с.57).
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_3 підтверджено користування останньою кредитними коштами за період за договором б/н (арк.с.24-39).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.02.2008 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 заборгованість за кредитом станом на 13.01.2022 року складає 10000 грн. (арк.с.7-16, 17-20, 21-22,23).
Відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур від 14 жовтня 2022 року за № 6/5 -4515, відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.07.2010 року з реєстраційного обліку не знята.
Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) становить: по першій Ф-Б - 4 особи: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований з 09.08.2017 року по 08.09.2020 року; по другій Ф-Б три особи: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; по третій Ф-Б дві особи: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (арк.с.83).
27.05.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» на адресу Третьої дніпровської державної нотаріальної контори надіслано претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України (арк.с.59).
16.06.2021 року за вих. № 1977-01/16 Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою претензію кредитора направлено до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори (арк.с.60).
Відповідно до інформації Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори на адресу АТ КБ «ПриватБанк», нотаріальною конторою отримана претензія та долучена до спадкової справи, зазначено, що у випадку прийняття спадщини та/або видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , спадкоємцям буде надано відповідне повідомлення щодо вимог кредитора (арк.с.61).
Відповідно до інформації Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 02.11.2022 року із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину не видавались (арк.с.91).
06 серпня 2021 АТ КБ «Приватбанк» на адресу ОСОБА_1 направлено лист-претензію з вимогами про погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 в розмірі 10000 грн. (арк.с.62, 63-64).
Отже, відповідно до досліджених судом доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_15 не звертався. Суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач належить до кола спадкоємців померлої ОСОБА_15 , при цьому суд вважає, реєстрація за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для прийняття спадщини. При цьому, позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вступу відповідача в управління або володіння спадковим майном, що свідчило б про прийняття ним спадщини, окрім того, ні з витребуваних судом матеріалів спадкової справи, ні з наданих позивачем доказів не вбачається наявність будь-якого спадкового майна після померлої ОСОБА_15 , лише за умови наявності якого та в межах його вартості, позивач, як кредитор спадкодавця міг би висувати майнові вимоги до спадкоємця.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, встановити дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц (№61-25487св18).
Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні.
Тобто в разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналізуючи норми ст.ст.1216,1218,1219,1231,1268,1269,1296, 1297 ЦК України можна дійти висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.
Відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі відповідних норм Закону до такого спадкоємця, що зволікає з отриманням свідоцтва з вимогами про стягнення заборгованості.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України, відповідно до якої спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у Постанові від 13 лютого 2019 року у справі №336/5443/16, провадження №61-34319св18, Верховним Судом у постанові від 17 липня 2019 року у справі №562/2411/16-ц, провадження №61-34931св18, Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №279/7765/15-ц, провадження №61-28853св18.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин.
Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» до позову було надано анкету-заяву, яка становить кредитний договір між ними та позичальником ОСОБА_3 , а також розрахунок заборгованості. Відповідно до зазначеної заяви, яка була підписана ОСОБА_2 кредитний ліміт було встановлено у розмірі 1000 грн., в той час, як відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» позичальнику ОСОБА_2 збільшувався кредитний ліміт до 20000 грн. У позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 10000 грн., у зв'язку з чим можна дійти висновку, що прострочене тіло кредиту, згідно системного аналізу положень Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, та ч.1 ст.1054 ЦК України, за своєю суттю є завуальованими відсотками за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не, власне, надані позичальнику в користування кошти.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 ніхто не звертався.
Не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог доводи викладені у позові про те, що відповідач прийняв спадщину після смерті боржника, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому він має відповідати перед кредитором, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, докази вартості такого майна. При цьому, суд звертає увагу, що представник позивача, користуючись своїми процесуальними правами, не звертався до суду з клопотаннями про витребування відомостей щодо наявності спадкового рухомого/нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_15 , а також, у разі наявності, вартості такого майна, так як спадкоємець відповідає перед кредитором спадкодавця саме в межах вартості спадкового майна.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести на рахунок позивача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1218,1219,1231,1268,1269,1281,1282,1296, 1297 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Ю. Мащук