Справа № 308/16129/22
16 січня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Бедьо В.І.
за участю секретаря судових засідань - Пазяк С.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований 05.03.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 64 (згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ).
Від шлюбу у подружжя спільних дітей немає.
В обґрунтування позову посилається на те, що спільне сімейне життя між ними не склалось через непорозуміння та сварки. Подальшу сумісне проживання є неможливе. Позивач переконана, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у неї, так і в відповідача на грунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя розвинулась неприязнь один до одного, а також втрачено почуття любові. Таким чином, позивач та відповідач припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство вже більше п'яти років, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. При цьому 04.01.2023 року подала заяву, у якій просить провести розгляд справи за її відсутності, позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явися, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. 27.12.2022 року подав до суду заяву про визнання позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 05.03.2011 року, що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 64 (згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ).
Позивач стверджує, що спільне сімейне життя між ними не склалось через непорозуміння та сварки. Подальшу сумісне проживання є неможливе. Позивач переконана, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у неї, так і в відповідача на грунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя розвинулась неприязнь один до одного, а також втрачено почуття любові. Таким чином, позивач та відповідач припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство вже більше п'яти років, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
Суд бере до уваги зазначені позивачем у позові обставини, що сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин. Позивач примирення вважає неможливим та наполягає на розірванні шлюбу.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, відсутності заперечень на позов з боку сторони відповідача, який натомість повністю визнав позовні вимоги, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив покращення стосунків немає.
Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім'ї сторін неможливе, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105,110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12,76-81, 137, 141, 142, 247,263-265,354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 05.03.2011 року та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 64.
Учасники судового процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.01.2023 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо