Справа № 932/7556/22
Провадження № 1-кс/932/3652/22
26 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,-
Старший слідчий СВ Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна у якому просить накласти арешт на автомобіль марки «Peugeot» моделі «3008», державний номер НОМЕР_1 , VIN-COD: НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Марітайм Логістікс», з метою забезпечення речового доказу та встановленням заборони користування, відчуження, розпорядження зазначеним автомобілем, що знаходиться у розшуку з можливістю його вилучення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.04.2022 до ВП № 1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що військові ДНР заволоділи транспортним засобом Пежо 3008, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 - власником автомобіля транспортного засобу марки «Peugeot» моделі «3008», державний номер НОМЕР_3 , VIN-COD: НОМЕР_2 є ТОВ «Марітайм Логістікс».
01.12.2022 враховуючи той факт, що вказаний транспортний засіб відповідає критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, рішенням слідчого транспортний засіб марки «Peugeot» моделі «3008», державний номер НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що транспортний засіб марки «Peugeot» моделі «3008», державний номер НОМЕР_3 , є безпосереднім предметом злочину, передбаченого ст. 289 КК України, за фактом якого проводиться досудове розслідування, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з метою унеможливлення подальшого відчуження та перереєстрації даного автомобіля з боку злочинців, його збереження - на даний час виникла необхідність у накладанні арешту на викрадене авто.
3 метою збереження вказаного речового доказу застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт шляхом позбавлення права на розпорядження і користування майном, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема, привести до неправомірного вибуття майна з власності.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Власник майна на судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим відділом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022052620000075, відомості про яке внесено до ЄРДР 04 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Судом встановлено, що було здійснено незаконне заволодіння транспортним засобом, що є власністю ТОВ «Марітайм Логістікс».
Відповідно до клопотання, слідчий прохає накласти арешт на транспортний засіб марки «Peugeot» моделі «3008», державний номер НОМЕР_3 , VIN-COD: НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, однак, слідчим до клопотання не надано доказів того, що вищезазначене майно оголошено у розшук.
Дослідивши клопотання та додатки до нього, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено, що зазначені у клопотанні речі були знаряддям вчинення чи зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя-
В задоволенні клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7