Справа № 932/7346/22
Провадження № 1-кс/932/3596/22
19 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна,-
Слідчий СВ відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна у якому просить накласти арешт у вигляді позбавлення права на користування, відчуження, розпорядження на транспортний засіб марки КАМАЗ 35320, тип грузовий бортовий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік випуску 1985 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 18.07.2007, колір - сірий.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2022 до чергової частини ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , про те, що 30.10.2022 військовослужбовці Російської Федерації, порушуючи застосування засобів ведення війни, а також заборонених міжнародним правом порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами (Женевські конвенції про захист жертв війни від 12.08.1949, три додаткові протоколи до них (від 08.06.1977 та 08.12.2005), правовий акт, який підтверджує, що Україна є учасницею такого міжнародного договору - ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29.06.1994 № 1906-IV, заволоділи транспортним засобом марки «KAMAZ», 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , кузов синього кольору, кабіна сірого кольору.
Вказані речі може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
3 урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та досягнення дієвості, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на зазначені вище речі, у вигляді позбавлення права на користування, відчуження, розпорядження ними.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Власник майна на судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим відділом ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022041640000981, відомості про яке внесено до ЄРДР 01 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Судом встановлено, що було здійснено порушення законів та звичаїв війни, зокрема незаконне заволодіння військовослужбовцями Російської Федерації транспортного засобу ОСОБА_5 .
Відповідно до клопотання, слідчий прохає накласти арешт на транспортний засіб марки КАМАЗ 35320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, однак, слідчим до клопотання не надано доказів того, що вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022041640000981.
Дослідивши клопотання та додатки до нього, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено, що зазначені у клопотанні речі були знаряддям вчинення чи зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя-
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6