Справа № 560/12126/22
16 січня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, позивач просить зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації.
Порядок та особливості здійснення компенсації втрати частини доходів врегульований приписами Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Згідно з статтею 7 Закону відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналогічну норму містить пункт 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У постанові від 11.12.2020 у справі №200/10820/19-а щодо аналогічних правовідносин Верховний Суд вказав, що з огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті компенсації, право позивача ще не було порушене суб'єктом владних повноважень, тому звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Застосовуючи зазначений правовий висновок, а також маючи на меті його уточнити, Верховний Суд у постановах від 09.06.2021 по справі №240/186/20 та від 17.11.2021 по справі №460/4188/20 вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-III та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання в судовому порядку виплатити компенсацію.
Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати саме з моментом отримання повідомлення - відповіді про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159 пов'язується початок перебігу строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті компенсації та зобов'язання її виплатити. Відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання компенсації та зумовлює виникнення у неї права на судовий захист у формі звернення з позовом до адміністративного суду.
У постанові від 04.05.2022 по справі №200/14472/19-а щодо аналогічних правовідносин Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від цієї позиції.
Вказану правову позицію Верховного Суду суд враховує відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Також до спірних правовідносин необхідно застосувати саме останню правову позицію Верховного Суду, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, згідно з яким суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, законодавцем передбачене обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до уповноваженого органу, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.
Позивач до позову не надав заяву про виплату відповідної компенсації втрати частини доходів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України до позову позивач зобов'язаний надати докази порушення свого права, що б давало суду підстави у подальшому визнати це право порушеним та застосувати відповідні способи захисту.
За змістом частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2022 встановлений у розмірі 2481,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом цього позову є вимога немайнового характеру (про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії).
Позивач не надав докази сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за вимогу немайнового характеру.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання доказів звернення до військової частини з заявою про виплату компенсації втрати частини доходів та доказів сплати судового збору в розмірі 992,40 грн або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.Л. Польовий