Справа №127/778/23
Провадження № 2-з/127/3/23
12 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Петухової Н.А.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мишковську Т.М. звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви та просив витребувати у у АТ КБ «ПриватБанк» відомості, з копіями підтверджуючих документів, про отримувача коштів за транзакціями відповідно до квитанцій №Р24А116028242158387 від 02.08.2022 та №24А117768540Д82758 від 03.08.2022, включаючи адресу реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податку та паспортні дані ОСОБА_2 . Мотивуючи заяву тим, що має намір подати позовну заяву до Вінницького міського суду Вінницької області про стягнення безпідставно отриманих коштів. Так як ОСОБА_1 безпідставно здійснив платежі на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк»: згідно квитанції №Р24А116028242158387 від 02.08.2022 на суму 55027,51 грн, згідно квитанції № 24А117768540Д82758 від 03.08.2022 на суму 25025,00 грн. У відповідь на адвокатські запити від 21.12.2022 щодо надання відомостей про отримувача коштів за транзакціями відповідно до квитанцій №Р24А116028242158387 та №24А117768540Д82758 Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» 23.12.2022 було повідомлено, що інформація про отримувача коштів за вищевказаною транзакцією: адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податку та паспортні дані - є базою персональних даних, поширення якої можливе лише за згодою суб'єкта персональних даних. Відтак, жодних відомостей щодо даних ОСОБА_2 , на користь якого здійснено безпідставний платіж, заявник немає, самостійно їх отримати позбавлений можливості. Тому заявник вважає, що звернення до суду без застосування інституту забезпечення доказів є неможливим, у зв'язку з відсутністю даних про місце проживання та інших відомостей про відповідача, які необхідно вказувати в позовній заяві, в тому числі і визначення підсудності судової справи. Без отримання вказаної інформації захист порушеного права в судовому порядку є неможливим.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Мишковська Т.М. не з'явилися, натомість адвокат Мишковська Т.М., яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1058060 від 29.12.2022, 12.01.2022 подала заяву (вх. №ЕП-543) згідно якої просила провести судове засідання без участі заявника та його представника, заяву підтримала та просила задовольнити.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Слід відмітити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті в майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо забезпечення доказів висловлений в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів, дійшов висновку, що заявником у заяві про забезпечення доказів не обґрунтовано та не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та такою, яке не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76, 85, 87, 116, 117, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна