Справа № 444/3289/22
Провадження № 1-кс/444/22/2023
13 січня 2023 року м. Жовква
Слідчий суддя Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 на відмову у задоволенні клопотання, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022142400000544 від 13.12.2022 року за ч.4 ст.358 КК України, в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області із скаргою у порядку ст. 303 КПК України. Скаргу обґрунтовує тим, що він надає правову допомогу ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022142400000544 у зв'язку з наступними обставинами: так, згідно встановлених слідством відомостей, 12.12.2022 у відділ поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення працівників прикордонної служби з приводу того, що близько 20:36 годин при перетині кордону у пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , пред'явив, нібито, підроблені документи, а саме Довідку до огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №197135, видану 14.09.2022 «Закарпатською обласною адміністрацією «Обласним центром медико-соціальної експертизи» код 26463542» та Тимчасову довідку №1513 (замість пенсійного посвідчення» від 18.10.2022, видану «Центром Управління пенсійного фонду України №6 Львівської області» код 13814885», на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою надання правової допомоги ОСОБА_4 , він 28.12.2022 направив дізнавачу клопотання про наступне: «Встановлено мною, що ОСОБА_4 дійсно мав захворювання, які дають підстави для оформлення ІІІ групи інвалідності. Восени 2022 року він звернувся за рекламою в інтернеті, а саме в месенджері Телеграм, за рекламою «Допомога в оформленні документів по інвалідності», направив їм свої документи та грошові кошти та отримав поштою документи, про які йдеться вище. Так як ОСОБА_4 мав законні підстави, як він думав, отримати ІІІ групу інвалідності, то він був впевнений, що документи про інвалідність справжні. Таким чином, у відношенні ОСОБА_4 було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 КК України «Шахрайство». У нього не було жодного умислу на підробку документів, а пред'явлення документів, які мають ознаки підроблення, без відому особи, яка їх пред'являє, не становить складу жодного кримінального правопорушення. ОСОБА_4 може надати слідчому детальні докази та показання у моїй присутності, але коли відомості щодо шахрайства відносно нього, будуть внесені до ЄРДР, йому буде надано витяг з ЄРДР про це, та він буде визнаний потерпілим».
У клопотанні, яке одночасно є і заявою про вчинене кримінальне правопорушення, міститься прохання внести відомості щодо вчинення шахрайства до ЄРДР. Заява містить підпис самого ОСОБА_4 , що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тому необхідно розпочати досудове розслідування щодо шахрайства по відношенню до ОСОБА_4 .
Але органом досудового розслідування не було здійснено жодної дії з метою внесення відомостей до ЄРДР і на даний момент досудове розслідування досі не розпочато.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником на досудовому провадженні.
Крім того, у клопотанні, направленому 28.12.2022, ставиться питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , який є насправді потерпілим від шахрайських дій третіх осіб (якщо припустити, що вилучені у нього документи підробні) за ч.4 ст.358 КК України, адже відсутні відомості, що він причетний до підробки документів особисто чи за змовою з іншими особами. Однак, у цьому проханні про закриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 - відмовлено без належного обґрунтування. Однак, така відмова не підлягає оскарженню, а є доказом упередженого ставлення до заявника.
Скаржник просить скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2022, винесену старшим дізнавачем ОСОБА_5 , та зобов'язати орган досудового розслідування - відділ поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 та його представника, отриманою 28.12.2022, у вигляді клопотання, де містяться достатні відомості про кримінальне правопорушення, визнати ОСОБА_4 потерпілим та надати йому відповідний витяг з ЄРДР та постанову про визнання його потерпілим.
Адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі та без участі ОСОБА_4 та задовольнити скаргу.
Старший дізнавач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, подала письмового листа, в якому просить розглядати клопотання у її відсутності. В заяві зазначила, що подане клопотання не підтримує.
За таких обставин, з врахуванням положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності зазначених вище учасників кримінального провадження.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, оглянувши надані суду матеріали кримінального провадження №12022142400000544 від 13.12.2022 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
Згідно з ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що 13.12.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 4 ст. 358 КК України, номер кримінального провадження: 12022142400000544.
Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, 28.12.2022 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до у даному кримінальному провадженні із клопотанням та заявою про вчинене кримінальне правопорушення (у порядку ст. 220 КПК України), в якій просив внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення відносно ОСОБА_4 шахрайства (ст. 190 КК України), визнати ОСОБА_4 потерпілим, закрити провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358 КК України. Також просив за наслідками розгляду його клопотання винести постанову.
30.12.2022 року старшим дізнавачем ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання. Відповідно до цієї постанови старший дізнавач відмовила у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142400000544 від 13.12.2022 року, а саме: відмовила у закритті кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та відмовила у внесенні відомостей до ЄРДР за фактом вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_4 та визнанні його потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням. Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною нормою мають бути належним чином мотивовані.
Таким чином, старший дізнавач, яка виносила оскаржену постанову, повинна була надати аналіз та вказати мотиви прийняття оскарженої постанови, виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого спричинення заявнику шкоди.
Однак, мотиви оскаржуваної постанови не містять належного обґрунтування розгляду клопотання та заяви про вчинене кримінальне правопорушення поданої 28.12.2022 року адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .
Таким чином, оскаржена постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить належних мотивів прийнятого рішення, не відповідає вимогам процесуального закону, тому таку постанову належить скасувати.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга підлягає до часткового задоволення в частині скасування постанови старшого дізнавача, оскільки така постанова винесена передчасно, а тому дану постанову належить скасувати.
Що стосується вимоги скаржника про те, щоб зобов'язати орган досудового розслідування - відділ поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 та його представника, отриманою 28.12.2022, у вигляді клопотання, де містяться достатні відомості про кримінальне правопорушення, визнати ОСОБА_4 потерпілим та надати йому відповідний витяг з ЄРДР та постанову про визнання його потерпілим, то зазначена вимога повністю охоплюється вимогою про скасування постанови від 30.12.2022 року прийнятої за результатом розгляду клопотання та заяви про вчинене кримінальне правопорушення поданої 28.12.2022 року адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , і тому відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги.
Керуючись ст.ст. 55, 110, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Постанову старшого дізнавача ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2022 року в кримінальному провадженні №12022142400000544 від 13.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - скасувати.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.01.2023 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1