Справа № 953/62/23
н/п 1-кп/953/585/23
"12" січня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12022221130002276 від 16.11.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мажарка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст.307 КК України,-
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акті із додатками по кримінальному провадженню №12022221130002276 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст.307 КК України.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1,п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання .
Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу не заперечували.
При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений має постійне місце проживання, працездатний , однак ніде не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, не має міцних соціальних звя'зків.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого , в тому числі особливо тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого , свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, які на теперішній час не зменшились.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час є недоведеним.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Однак, враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , оцінюючи сукупність наведених обставин, а також наявність на території України воєнних дій, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Разом з тим, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 суму застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 322080 грн. (2684 х 120), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, при цьому поклавши на обвинуваченого обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 інкриміновано вчинення 33 епізодів за ч.2 ст. 307 КК України та одного епізоду за ч.3 ст. 307 КК України .
Санкцією ч.2 ст. 307 КК України передбачено максимальне покарання десять років позбавлення волі, санкцією ч.3 ст. 307 КК України передбачено максимальне покарання дванадцять років.
Епізод за ч.3 ст. 307 КК України, згідно обвинувального акту, вчинений поблизу б.85 по вул.Григорівське шоссе в м.Харкові, що територіально розташовано в Новобоварському районі м.Харкова.
Відповідно до ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: порушено правила підсудності.
Враховуючи, що більш тяжке кримінальне правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому, вчинено на території Новобоварського району м.Харкова, що територіально підсуне Жовтневому районному суду м.Харкова.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Оскільки вбачається, що дане кримінальне провадження не підсудне Київському районному суду м.Харкова, питання щодо направлення кримінального провадження до іншого суду вирішується апеляційною інстанцією за поданням місцевого суду, який представляє голова, суд вважає за необхідне звернутися до голови Київського районного суду м.Харкова про направлення подання до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Харкова .
Керуючись ст. ст. 32, 34,177, 178, 194, 315 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 12.03.2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 суму застави в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 322080 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова, без суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі та попередити його про обов'язки забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки до суду, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого до суду.
Попередити заставодовця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави.
Звернутися до голови Київського районного суду м.Харкова про направлення подання до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Харкова .
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження запобіжного заходу, протягом п'яти днів, з моменту проголошення, а особі яка перебуває під вартою з моменту вручення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи .
Встановити строк дії ухвали з 12.01.2023р. по 12.03.2023р.
Суддя ОСОБА_1