Справа № 240/2437/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
13 січня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів,
в січні 2022 року позивач, Головне управління національної поліції України в Житомирській області, звернулося в суд із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Національної поліції в Житомирській області 1892 гривні 19 копійок вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився з урахуванням термінів його експлуатації.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився має здійснюватися шляхом відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку, тому наявні підстави для стягнення з відповідача означеної суми заборгованості, яка не сплачена у добровільному порядку.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що під час проходження служби в поліції забезпечував себе самостійно форменим одягом, лише отримав спеціальну куртку, якою мав бути забезпечений безкоштовно.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає про не обґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки відповідно до довідки на момент звільнення відповідача зі служби у поліції у його використанні залишилося один предмет однострою, залишкова вартість якого підлягає відшкодуванню, а саме: куртка спеціальна на загальну суму 1892,19 грн.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області та згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №525о/с від 24.12.2021 звільнений зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
За змістом вказано наказу, відповідач зобов'язаний був відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 1892,19 грн.
Відповідно до розписки відповідач отримав в Управлінні кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Житомирській області, серед інших документів також копію наказу про звільнення та довідку про предмети однострою строк носіння (експлуатації), яких не закінчився, про що свідчить його особистий підпис.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у розмірі 1892,19 грн, представник Управління звернувся до суду з метою стягнення з відповідача заборгованості у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Порядком забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 Закону №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року №1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092.
Відповідно до пункту другого Розділу І Порядку № 772, однострій це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно пункту третього Розділу І Порядку №772 одностроєм забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Приписами Розділу ІІІ Порядку №772 визначено, що забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення.
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції.
Відповідно до пунктів першого, другого та третього строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу.
Згідно пунктів першого, другого, третього та четвертого Розділу V Порядку №772 предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший.
Відповідно до пункту десятого Розділу V Порядку №722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби.
Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтвердженні відповідними доказами та з урахуванням чинних норм права, якими передбачений обов'язок у разі звільнення поліцейського зі служби, зокрема, за власним бажанням, відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача означеної суми заборгованості, яка не сплачена у добровільному порядку.
Отже, за наявності наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №525о/с від 24.12.2021, за змістом якого, відповідач зобов'язаний був відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 1892,19 грн., доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої істанції.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.