09.01.2023м. СумиСправа № 920/901/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/901/22
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача Степанівської селищної ради (42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, вул. Центральна, буд. 5),
про стягнення 133381 грн 88 коп.,
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 27.10.2022 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 133381 грн 88 коп. (компенсації за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом за жовтень - грудень 2021 року).
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не компенсував перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування за маршрутами № 186 «Суми - Підліснівка» та № 185 «Суми - Степанівка» за жовтень - грудень 2021 року.
1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги в сумі 133381 грн 88 коп. та зазначає, що не здійснив компенсацію у жовтні - грудні 2021 року через недостатність надходжень до місцевого бюджету.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 31.10.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/901/22; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
2.5. 04.11.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 1943-02-32 від 03.11.2022 (вх. № 5296 від 04.11.2022), в якому зазначає, що сторонами узгоджено заборгованість з оплати компенсації витрат щодо надання послуг пільгових перевезень на суму 133381 грн 88 коп. за період жовтень - грудень 2021 року, тому визнає позовні вимоги. Разом з цим, відповідач у відзиві зазначає, що компенсацію за визначений період не здійснено через недостатність надходжень до місцевого бюджету.
2.6. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. Рішенням Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області від 23.12.2020 «Про затвердження Програми забезпечення окремих категорій громадян Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області на 2021 рік пільговим проїздом» доручено селищному голові ОСОБА_2 укласти договір з перевізниками для здійснення безкоштовних перевезень пільгових категорій громадян Степанівської селищної ради у приміському транспорті загального користування; затверджено порядок виплати компенсації за пільговий проїзд автомобільним транспортом окремих категорій громадян на пасажирських маршрутах загального користування приміського сполучення на 2021 рік, ухвалено укласти договір з перевізниками за маршрутами № 185 Суми - Степанівка, № 186 Суми - Підліснівка, № 184 Суми - Головашівка, № 152 Суми - Новосуханівка, № 135 Суми - Солідарне, № 10 Суми - Косівщина для здійснення безкоштовних перевезень пільгових категорій населення територіальної громади приміським пасажирським автомобільним транспортом загального користування.
3.2. Вказаним рішенням затверджено порядок виплати компенсації за пільговий проїзд автомобільним транспортом окремих категорій громадян на пасажирських маршрутах загального користування приміського сполучення на 2021 рік (далі - Порядок).
3.3. Пунктом 3.2 Порядку визначено, що розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян формується на підставі відомості продажу квитків автостанцій та відомості перевезень пільгових громадян.
3.4. На виконання вказаного рішення 18.02.2021 між відповідачем - Степанівською селищною радою Сумського району Сумської області та позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 36 на компенсацію наданих послуг щодо безоплатного перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом.
3.5. Згідно п. 7.2 договору, сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини, що склалися між сторонами в період з 01.01.2021 до 31.12.2021, згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
3.6. Пунктом 1.1 договору передбачено, що перевізник здійснює надання послуг щодо безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян, перелік яких визначений в Додатку 1.
3.7. Згідно п. 1.4 договору, відповідач проводить компенсацію витрат позивача від надання послуг за перевезення пільгової категорії громадян Степанівської селищної ради у межах затверджених обсягів асигнувань та на підставі наданої щомісячної звітності.
3.8. Згідно п. 2.2 договору, компенсація витрат проводиться відповідачем на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку (розрахунок витрат на компенсацію (звіт за формою), акту виконаних робіт (наданих послуг) та акту звірки).
3.9. Позивач вказує на те, що протягом січня - вересня 2021 року відповідач на підставі погоджених сторонами рахунків здійснив компенсацію позивачу за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користуванню за маршрутами № 186 «Суми - Підліснівка» і № 185 «Суми - Степанівка».
3.10. Разом з цим, позивач зазначає, що за жовтень, листопад та грудень 2021 року відповідач не здійснив компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян. Відомості щодо вказаного періоду вказані з довідках автостанції ТОВ «Велес» та книгах обліку перевезень пільгових категорій пасажирів.
3.11. Згідно рахунку на оплату № 41 від 13.06.20.22, підписаного сторонами та скріпленого печатками, сума компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування за жовтень - грудень 2021 року становить 133381 грн 88 коп.
4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
4.1. За змістом п. 1, 6 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
4.2. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
4.3. Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
4.4. Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що обставини даного спору виникли з договору, згідно якого здійснювалось перевезення пільгових категорій громадян на маршрутах, суд зазначає, що на спірні правовідносини сторін поширюються положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про автомобільний транспорт», Бюджетний кодекс України та інші нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання, які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
4.5. Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
4.6. Забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені за пільгові перевезення пасажирів.
4.7. Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
4.8. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
4.9. Згідно ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
4.10. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
4.11. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
4.12. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
4.13. Положенням частини 1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
4.14. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
4.15. Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 1 ст. 42 цього ж Закону).
4.16. Разом з цим, приписами ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
4.17. Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
4.18. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України).
4.19. За змістом ст. 142 Конституції України, держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
4.20. Отже забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені перевізником.
4.21. Згідно п. 3.1. Порядку виплати компенсації за пільговий проїзд автомобільним транспортом окремих категорій громадян на пасажирських маршрутах загального користування приміського сполучення на 2021 рік, затвердженого рішенням Степанівської селищної ради від 23.12.2020, розпорядником коштів вказаних пільг є Степанівська селищна рада, яка укладає договір для здійснення безкоштовних перевезень пільгових категорій населення територіальної громади приміським пасажирським автомобільним транспортом загального користування за маршрутами № 185 Суми - Степанівка, № 186 Суми - Підліснівка, № 184 Суми - Головашівка, № 152 Суми - Новосуханівка, № 135 Суми - Солідарне, № 10 Суми - Косівщина.
4.22. Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
4.23. Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
4.24. Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
4.25. Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
4.26. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме у справі «Кечко проти України» (заява N 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
4.27. Таким чином, перевезення пасажирів на пільгових умовах здійснено позивачем на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок - уповноважений на те державою орган - відповідач у даній справі в силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.
4.28. Наявність або відсутність у спірному випадку договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд не звільняє сторони від виконання господарського зобов'язання, оскільки зобов'язання сторін у справі виникає безпосередньо із Законів України і не залежить від волевиявлення сторін.
4.29. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/94/19 від 03.03.2020.
4.30. З огляду на викладене, оскільки відповідач не відшкодував позивачу збитки по перевезенню пільгових категорій громадян автомобільним транспортом за період жовтень, листопад, грудень 2021 року (такі докази відсутні в матеріалах справи, відповідачем не подані), суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 133381 грн 88 коп.
5. Розподіл судових витрат між сторонам.
5.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1240 грн 50 коп. (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.
5.2. Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в сумі 1240 грн 50 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2708930977.1 від 17.10.2022 підлягає поверненню Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області (42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, вул. Центральна, буд. 5; код ЄДРПОУ 04390148) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 133381 грн 88 коп. компенсації за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом, 1240 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/ 22030101, ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат)) судовий збір в сумі 1240 грн 50 коп., сплачений квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2708930977.1 від 17.10.2022.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 13.01.2023 (у період з 29.12.2022 до 06.01.2023 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна