12.01.2023 Справа № 756/11051/17
Унікальний № 756/11051/17
Провадження № 2/756/49/22
26 грудня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Любін А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про захист прав споживачів та про визнання недійсним кредитного договору,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
В судові засідання, які були призначені на 07.12.2022 року і 26.12.2022 року позивачка не з'явилася. Причини неявки суду не повідомила. Про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Як передбачено ч.3 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Відповідно до ч.5 ст. 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Як передбачено п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Так, до суду повернулась поштова кореспонденція, про виклик до суду в судове засідання 07.12.2022 року, що була направлена на адресу позивачки, повідомлену нею у позовній заяві - АДРЕСА_1 , з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (том справи 2, а.с. 137).
Судова повістка про виклик в судове засідання призначене на 26.12.2022 року, направлена на адресу позивачки повернулася на адресу суду з поміткою за закінченням терміну зберігання ( том справи 2, а.с. 184-185), однак, як вбачається з трекінгу відстеження відправлень на офіційному сайті «Укрпошти», повернення судової повістки відбулося в зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Крім того, судові повістки за допомогою смс-повідомлення, які були направлені на номер телефону позивачки НОМЕР_1 , зазначений в позовній заяві, про виклик в судові засідання 07.12.2022 року та 26.12.2022 року, були доставлені, про що свідчить довідки про доставку смс- повідомлення (том справи 2, а.с. 178).
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, позивач вважається таким, що отримав судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 07.12.2022 року і 26.12.2022 року та є повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи.
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором справа №367/6445/15-ц. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2017 року апеляційне провадження в даній справі зупинено до набрання чинності судовим рішенням у цій справі.
Про зупинення провадження у тій справі позивач була обізнана, що підтверджується матеріалами справи. Однак, всупереч завданням цивільного судочинства, не повідомляючи суд про причини своєї неявки, діючи недобросовісно, будучи належним чином повідомленою про розгляду справи як шляхом направлення смс-повідомлень так і шляхом надіслання судових повісток, позивач не з'явилась до суду на розгляд справи, внаслідок чого суд тривалий час був позбавлений можливості ухвалити кінцеве рішення у справі, яке б мало значення і для позивача, і для інших осіб, які задіяні у правовідносинах щодо виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також мало б вплив на дотримання принципів цивільного судочинства у цій справі, а також у справі №367/6445/15-ц, оскільки обидві справи тривалий час не знаходять свого вирішення.
Отже, враховуючи тривалість перебування справи на вирішенні суду, поведінку позивача під час судового провадження справи, а також її неявку повідомленого належним чином на судові засідання призначені 04.08.2022 року (том справи 2, а.с. 162, 164), 22.09.2022 року (том справи 2, а.с. 169,170), 26.10.2022 року (том справи 2, а.с. 171-174), наявність іншого судового провадження, у якому зупинено провадження до вирішення цієї справи, взаємопов'язаність цих справ, суд вважає, що позивач втратила інтерес до вирішення свого позову про визнання кредитного договору недійсним.
З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, суд вважає правильним залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 128, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заявуОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного через Оболонський районний суд м.Києва.
Повний текст ухвали складено 12.01.2023
Суддя А.М.Майбоженко