Справа №:755/1317/22
Провадження №: 2/755/2028/22
"29" грудня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника позивача - адвоката Чередниченко Л.О. про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди,
13 червня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Хромова О.О.) постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання, дата першого судового засідання - 13 липня 2022 року на 12.00 годину.
23 листопада 2022 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Корович винесено розпорядження за №149 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями», відповідно до п.п.19 п.2.3.3, п. 2.3.49, 2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, здійснено потворний автоматизований розподіл судової справи №755/1317/22, провадження №2/755/2028/22.
23 листопада 2022 року складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад суду щодо розгляду судової справи №755/1317/22, - головуючий суддя Савлук Т.В.
01 грудня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди, та призначено дату підготовчого судового засідання - 14 грудня 2022 року на 11.00 годину.
Відповідно до ст.189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
28 жовтня 2022 року ( вх.№37111) представником позивача - адвокатом Чередниченко Л.О. подано заяву про збільшення позовних вимог майнового характеру, відповідно до прохальної частини представник просить суд: «Стягнути із ОСОБА_1 матеріальні збитки у формі неодержаних доходів (упущеної вигоди) в сумі 111 520,00 гривень», з доказами направлення іншому учаснику цивільного процесу, яка долучена до справи - а.с.178-184 т.2
Представники позивача - адвокати Чередниченко Л.О. та Овчінніков А.А в підготовчому судовому засіданні просили прийняти заяву про збільшення позовних вимог в частині вимог майнового характеру, з урахуванням позиції представника позивача, яка викладена у заяві про збільшення позовних вимог та оголошена в судовому засіданні.
Відповідач та представник відповідача - адвокат Кісілевич О.М. в підготовчому судовому засіданні висловили свої заперечення щодо підстав прийняття заяви про збільшення позовних вимог, які викладено відповідачем у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, вивчивши матеріали заяви про зміну предмету позову, суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України). Учасники справи зобов'язані, зокрема й виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України).
Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.49 ЦПК України). Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
В постанові від 09.07.2020 року по справі № 922/404/19 Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно з якою під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Частиною 3 статті 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами цивільного процесуального законодавства та Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі(ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на дату звернення з позовом до суду ставка судового збору становить 2481,00 грн.
За подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на дату звернення з цим позовом до суду судовий збір сплачується в розмірі не менше 2481 грн. і не більше 868350 грн.
Як убачається з матеріалів цивільної справи, при зверненні з цим позовом до суду (дата подання позову - 25 січня 2022 року) представником позивача - адвокатом Чередниченко Д.О. долучено дві квитанції про сплату судового збору за дві окремо заявлені вимоги майнового та немайнового характеру:
- квитанція №2777-9864-0807-9667 від 25 січня 2022 року на суму 2481,00 гривня, призначення платежу -«Судовий збір, за позовом Чередниченко Дениса Олександровича , Дніпровський районний суд міста Києва»;
- квитанція №8557-4886-3561-7690 від 25 січня 2022 року на суму 2481,00 гривня, призначення платежу -«Судовий збір, за позовом Чередниченко Дениса Олександровича , Дніпровський районний суд міста Києва». (а.с.195,196 т.1)
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог , з урахуванням вимог за первісним позовом, загальна сума заявлених позовних вимог майнового характеру складає 124 640,00 гривень (111 520,00 +13120)
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно п. 3.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним з реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц
Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Разом з тим, до заяви про збільшення позовних вимог не долучено докази про сплату судового збору, в той же час долучені разом з позовною заявою платіжні документи (квитанції) про сплату судового збору не мають обов'язкових реквізитів, у зв'язку з чим вони не є належним доказом сплати судового збору в установленому порядку, оскільки не містить інформації про «призначення платежу», де дослівно викладено як «Судовий збір, за позовом Чередниченко Дениса Олександровича , Дніпровський районний суд міста Києва».
Слід звернути увагу на те, що заяви про збільшення позовних вимог представником позивача долучено фотокопію квитанції (а.с.191 т.2), яка не підлягає візувальному відтворенню та унеможливлює з'ясувати всі реквізити платіжного документа, серед іншого, платника, банківську установу, перераховану суму коштів та призначення платежу.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд звертає увагу позивача, що заява про збільшення (зменшення) позовних вимог має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у статті 175 ЦПК України.
Згідно з п. 3 та п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Виходячи зі змісту прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог, представником позивача зазначено дослівно «Стягнути із ОСОБА_1 матеріальні збитки у формі неодержаних доходів (упущеної вигоди) в сумі 111 520,00 гривень», однак відповідно до предмету заявлених вимог позивачем не визначено спосіб виконання зобов'язальною стороною (відповідачем у справі) проведення компенсаційних виплат (упущеної вигоди) чи то на користь позивача (юридичної особи) та/або інших осіб (фізичних, юридичних, держави), в іншій спосіб, відсутність чітко визначених позовних вимог із зазначенням конкретного способу захисту для відновлення порушених прав позивача унеможливлює прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яка за формою та змістом не відповідає загальним вимогам статі 175 ЦПК України.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яка подана до суду представником позивача - адвокатом Чередниченко Л.О., зареєстрована в канцелярії суду 28 жовтня 2022 року за вх.№37111, оскільки подана до суду заява за формою та змістом не відповідає вимогам статі 175 ЦПК України, та відсутні докази сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись статями 43, 49, 175, 197, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України , суд -
Відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана до суду представником позивача - адвокатом Чередниченко Л.О., зареєстрована в канцелярії суду 28 жовтня 2022 року за вх.№37111.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.