12 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8196/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,
09.12.2022 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 (набрало законної сили 09.08.2022) у справі № 140/4147/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судовий збір у сумі 992,40 грн.
30.09.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про примусове виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Постановою старшого державного виконавця Відділу Новосада О.Ю. від 03.10.2022 ВП № 69963054 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 11372/2022, виданого 08.09.2022 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
01.12.2022 позивач отримала повідомлення про те, що у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем Відділу Трофимюком П.В. 22.11.2022 прийнято постанову ВП № 69963054 про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Позивач не погоджується із постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 та вказує, що відповідачем не було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду, а виконавчий лист повернуто позивачу виключно на підставі формальної відписки ГУ ПФУ у Волинській області про неможливість провести виплату нарахованих коштів через відсутність фінансового ресурсу.
Державний виконавець Трофимюк П.В. не вжив ніяких заходів, передбачених Законом № 1404-VIII, та з надуманих мотивів повернув виконавчий лист стягувачу, при тому, що рішення суду залишилося не виконаним. Підвищення до пенсії з 01.12.2021 по 08.08.2022 проведено із розрахунку двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не мінімальних заробітних плат, а з моменту набрання рішенням суду законної сили будь-які додаткові нарахування і виплати підвищення до пенсії ГУ ПФУ у Волинській області протиправно припинено, заборгованість у сумі 35307,66 грн не виплачена.
В оскаржуваній постанові викладені лише обставини виконання судового рішення, повідомлені державному виконавцю боржником, однак відсутнє обґрунтування підстав для повернення виконавчого документа згідно із пунктом 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, зокрема, не вказано, які заходи вживалися державним виконавцем для забезпечення виконання судового рішення. Відповідач безпідставно покликається на Бюджетний кодекс України (далі - БК України), оскільки спеціальним законом, що врегульовує питання примусового виконання судових рішень, є Закон № 1404-VIII. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на норми статті 129-1 Конституції України, а органи Пенсійного фонду України не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань з виплати пенсії.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу Трофимюка П.В. від 22.11.2022 ВП № 69963054 про повернення виконавчого документа стягувачу, а також постановити окрему ухвалу.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ПФУ у Волинській області, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 34).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 09.01.2023 № 152 (а. с. 58-60) представник відповідача Трофимюк П.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови. Зазначає, що відсутні підстави стверджувати про те, що державним виконавцем не виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 не у повному обсязі з його вини, фактично виплата заборгованості не здійснена з підстав відсутності бюджетного фінансування. Рішення суду є невиконаним лише щодо виплати заборгованості по здійсненому перерахунку. Державний виконавець 22.11.2022 правомірно виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу з правом повторного пред'явлення його до виконання протягом трьох років після дати повернення.
В поданих до суду поясненнях від 05.01.2023 № 0300-0902-5/866 (а. с. 48-51) представник третьої особи Калитюк І.В. просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 виконане ГУ ПФУ у Волинській області в межах покладених зобов'язань, сума нарахованих коштів на виконання вказаного рішення суду за період з 01.12.2021 по 08.08.2022 становить 35307,66 грн. Борги, нараховані на виконання рішень судів, обліковуються ГУ ПФУ у Волинській області в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронні пенсійні справи) та будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
До судового засідання, призначеного на 10:00 12.01.2023, від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 72), а позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою (а. с. 37), повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 40).
Згідно із частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи, тому виходячи із приписів частини третьої статті 268 КАС України, та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 (набрало законної сили 09.08.2022) у справі № 140/4147/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судовий збір у сумі 992,40 грн.
08.09.2022 Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22, видав виконавчий лист № 11372/2022 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 65).
30.09.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про примусове виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 64).
Постановою старшого державного виконавця Відділу Новосада О.Ю. від 03.10.2022 ВП № 69963054 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 11372/2022, виданого 08.09.2022 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 67).
Листом від 28.10.2022 № 0300-0306-8/35778 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, з 01.12.2021 ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), нарахування проведено за період з 01.12.2021 по 08.08.2022 в сумі 35307,66 грн, а виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У вказаному листі ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 11372/2022 постанови про відкриття виконавчого провадження № 69963054 від 03.10.2022 підлягає закінченню (а. с. 68-69).
З розрахунку суми, що підлягає виплаті згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22, вбачається, що за період з 01.12.2021 по 08.08.2022 ОСОБА_1 нараховано підвищення до пенсії в загальному розмірі 35307,66 грн, вказана сума не виплачена (а. с. 53).
Постановою державного виконавця Відділу Трофимюка П.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054, на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, виконавчий лист № 11372/2022, виданий 08.09.2022 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) повернуто стягувачу ОСОБА_1 із зазначенням, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 22.11.2025.
Вказана постанова мотивована, зокрема, тим, що на постанову про відкриття виконавчого провадження ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено про проведення нарахування підвищення до пенсії, заборгованість 35307,66 грн буде виплачуватися в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Через відсутність фінансового ресурсу територіальний орган Пенсійного фонду України не має можливості провести виплату нарахованих коштів (а. с. 71).
Листом від 22.11.2022 № 38709 Відділ надіслав сторонам виконавчого провадження постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 (а. с. 13).
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копію оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 було скеровано позивачу поштовим зв'язком листом від 22.11.2022 № 38709 (а. с. 13) та отримано 01.12.2022, про що вказано у позовній заяві та надано поштовий конверт (а. с. 14). Враховуючи, що позовну заяву подано (надіслано поштовим зв'язком) до суду 09.12.2022 (а. с. 24), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом, який необхідно обчислювати з 01.12.2022.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Пунктом 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
За приписами частин четвертої, п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Отже, виконавчий документ повертається стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, якщо законом встановлено заборону щодо:
- звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення;
- проведення інших (крім звернення стягнення на майно чи кошти боржника) виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 винесено саме на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, при цьому, у постанові вказано про проведення боржником ГУ ПФУ у Волинській області нарахування підвищення до пенсії, а заборгованість в сумі 35307,66 грн буде виплачуватися в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, через відсутність фінансового ресурсу територіальний орган Пенсійного фонду України не має можливості провести виплату нарахованих коштів (а. с. 71).
Разом з тим, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 не містить належного обґрунтування щодо її винесення саме на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, позаяк у постанові не вказано норми закону, якою встановлено заборону проведення інших (крім звернення стягнення на майно чи кошти боржника) виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання рішення суду. Покликання у вказаній постанові на положення частини першої статті 23 та пунктів 20, 29 частини першої статті 116 БК України (відповідно до яких будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України; порушенням бюджетного законодавства визнається взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України), на думку суду, є безпідставним, оскільки в розумінні пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII вказані норми БК України не встановлюють заборони проведення інших (крім звернення стягнення на майно чи кошти боржника) виконавчих дій стосовно боржника ГУ ПФУ у Волинській області, що виключає можливість виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22.
Крім того, суд не погоджується із доводами відповідача та третьої особи про те, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 не виконане лише у частині виплати нарахованого підвищення до пенсії за період з 01.12.2021 по 08.08.2022 в загальному розмірі 35307,66 грн, з огляду на таке.
08.09.2022 Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22, видав виконавчий лист № 11372/2022 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 65).
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Суд звертає увагу, що після набрання 09.08.2022 законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінилося, тому у боржника ГУ ПФУ у Волинській області були відсутні правові підстави для припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, відповідно до вказаного судового рішення з 09.08.2022 (наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили).
Суд також наголошує, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник ГУ ПФУ у Волинській області повинен здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата підвищення до пенсії за вказаним рішенням суду повинно відбуватися лише по день набрання законної сили рішенням суду є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Проте, на вказані обставини державний виконавець уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про належне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 в частині нарахування стягувачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, лише по 08.08.2022 (дня набрання судовим рішенням законної сили), та, як наслідок, безпідставно виніс оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054.
Отже, суд погоджується із доводами позивача про протиправність оскаржуваної постанови з тих підстав, що нарахування підвищення до пенсії, всупереч рішенню Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22, безпідставно проведено лише за період з 01.12.2021 по 08.08.2022.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що боржник протиправно здійснив нарахування підвищення до пенсії із розрахунку двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не мінімальних заробітних плат, з огляду на таке.
01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, та за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 58 постанови від 11.12.2019 у зразковій справі № 240/4946/18 вказала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом № 1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2022 ВП № 69963054 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII винесена за відсутності фактичних та правових підстав, крім того, державний виконавець дійшов помилкового висновку про належне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 140/4147/22 в частині нарахування стягувачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, лише по 08.08.2022 (дня набрання судовим рішенням законної сили), відтак, з наведених вище підстав та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вказаної постанови належить задовольнити. Крім того, суд вважає за необхідне у цій справі постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 992,40 грн, який сплачений квитанцією від 27.12.2022 № 0.0.2795794226.1 (а. с. 28, 32).
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка П.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 листопада 2022 року ВП № 69963054.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М.Валюх