Дата документу 10.01.2023Справа № 554/228/23
Провадження № 2/554/2733/2023
іменем України
про передачу справи на розгляд іншому суду
10 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
У січні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , у якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108,1 кв. м.; припинити ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 108,1 кв. м.; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява подана з порушенням правил територіальної підсудності, а тому цивільну справу потрібно передати за підсудністю до іншого суду з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При зверненні до суду позивачка, керується загальними правилами підсудності, подаючи позовну заяву за місцем проживання відповідача.
Проте, як видно із суті спору, позивачка безпосередньо просить визнати право власності на частку нерухомого майна.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Однак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У позовній заяві зазначено, що спірне нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в межах Подільського району м. Полтави, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу від 03 червня 2002 року та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Тобто, виключна підсудність (юрисдикція), правила застосування якої визначено у положеннях статті 30 ЦПК України, полягає у поданні позову, який стосується нерухомого майна за місцем його розташування, що також стосується і тих справ, за результатами розгляду яких у позивача може виникнути речове право на нерухоме майно.
Беручи до уваги обставини спору, зазначені в позові, суддя вважає, що спір виник саме з приводу нерухомого майна, тобто такого спору, за результатами розгляду якого позивачка, у разі задоволення позовних вимог, може набути речове право на нерухоме майно.
Враховуючи імперативний характер правил виключної підсудності, при цьому, тлумачення положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України свідчить про те, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням), суддя робить висновок про помилкове визначення підсудності позивачкою конкретно у цій справі, при зверненні з позовом саме до Октябрського районного суду м. Полтави.
Отже, позов безпосередньо стосується нерухомого майна та належить до виключної підсудності іншого суду, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна або основної його частини.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що нерухоме майно на території Шевченківського району м. Полтави не знаходиться, жодних доказів перебування такого майна на території юрисдикції цього суду не надано, відтак суддя вважає, що дана цивільна справа не підсудна Октябрському районному суду м. Полтави.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
При цьому, суддя враховує, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI).
Таким чином, на підставі викладеного, дотримуючись правил виключної територіальної підсудності, суддя дійшов до висновку, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду за місцезнаходженням спірного нерухомого майна, як це передбачено вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а саме до Ленінського районного суду м. Полтави.
Керуючись ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32, 260, 353 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передати на розгляд Ленінського районного суду м. Полтави (вулиця Анатолія Кукоби, буд. 37, м. Полтава, 36000) за територіальною підсудністю.
Передачу справи на розгляд Ленінського районного суду м. Полтави здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Суддя Г. В. Андрієнко