09.01.2023 Єдиний унікальний № 371/872/22
провадження № 3/371/29/23
09 січня 2023 року м. Миронівка
ЄУН 371/872/22
Провадження № 3/371/29/23
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 , не працює,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03 вересня 2022 року, об 11 годині 50 хвилини, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Центральна села Владиславка Обухівського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху.
Огляд порушника на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest «Drager 6810». Показник алкоголю становить 1,02 проміле.
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення був призначений на 09 годину 30 хвилин 30 вересня 2022 року, однак ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду через підтвердження гострої респіраторної хвороби COVID 19.
Розгляд справи був відкладений на 10 годину 30 хвилин 24 вересня 2022 року. У визначений день та час ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
24 вересня 2022 року справу знято з розгляду в зв'язку з вимкнення електропостачання суду. Розгляд справи призначено на 12 годину 40 хвилин 30 листопада 2022 року.
30 листопада 2022 рокудо суду не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду з підстав необхідності звернення за правничою допомогою. Розгляд справи був відкладений на 15 годину 13 грудня 2022 року.
13 грудня 2022 року справу знято з розгляду в зв'язку з оголошенням повітряної тривоги. Розгляд справи призначено на 14 годину 30 хвилин 09 січня 2023 року.
09 січня 2023 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду чергову заяву про відкладення розгляду справи для підшукування адвоката та укладення з ним договору.
Відповідно до правил ст. 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки це не суперечить положенням статті 268 КУпАП. При цьому, судові засідання призначалися судом п'ять разів.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Із заявами про відкладення розгляду справи з підстав необхідності звернутися за правничою допомогою ОСОБА_1 звертався двічі: у листопаді 2022 року та у січні 2023 року. Розгляд справи відкладався саме з метою надання особі можливості отримати таку допомогу. Вказаний строк суд вважає достатнім для отримання правничої допомоги та укладення угоди з адвокатом в разі, якщо такі наміри відповідають дійсним намірам особи.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся в судові засідання суду та подавав клопотання про відкладення розгляду справи, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.
За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов'язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.
Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.
Суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом розгляду справи в суді дозволили суду дійти висновку про наявність правових підстав щодо розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
За статтею 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.9 А Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1.9. Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Натомість обов'язком водіїв є дотримання вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, Правил дорожнього руху, а у випадку недотримання настає, зокрема, адміністративна відповідальність.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У пункті першому частини першої ст. 40 Закону № 580-VIII зазначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, містить чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписом.
При завантаженні диску до дисководу, було встановлено, що працівник патрульної поліції для фіксації факту порушення Правил дорожнього руху застосував зйомку на пристрій, який закріплений на однострій. Відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, зроблений належним пристроєм.
На підставі пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з пунктами 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Форма акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів затверджена як додаток № 2 до Інструкції.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складання акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який затверджений як додаток №2 до Інструкції, згода водія з таким оглядом, або ж направлення до відповідного закладу охорони здоров'я у разі незгоди.
Вищевказані Порядок та Інструкція є чинними та мають обов'язково дотримуватись поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_2 , було дотримано зазначених положень нормативних актів, протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, складено за наявності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, транспортний засіб був зупинений працівниками поліції.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager «Alcotest 6810». Показник алкоголю становить 1,02 проміле.
Поліцейським був складений акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, форма якого затверджена як додаток № 2 до Інструкції.
В діях ОСОБА_1 , що порушили вимоги пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183317, складеного 03 вересня 2022 року, результатів огляду технічним приладом газоаналізатором «Drager «Alcotest 6810», акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03 вересня 2022 року, відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідальність за вчинене правопорушення настає за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що протокол про адміністративне правопорушення акт огляду на стан сп'яніння та направлення на огляд водія є неналежними та недопустимими доказами, викладені у поданому 24 жовтня 2022 року клопотанні, не заслуговують на увагу з таких мотивів.
Звертаючись з клопотанням, ОСОБА_1 вказав, що його огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою технічного приладу, який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. Такі твердження не ґрунтуються на законі.
Пунктами 1 та 3 розділу ІІ наведеної вище Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З приводу відсутності технічного засобу «Drager «Alcotest 6810» в переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів суд вважає необхідним зазначити, що перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA ( Germany ), до яких належить і Drager Alcotest 6810, включені до вказаного переліку.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року, на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager № 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest, виробник Drager Safety AG&Co.KGaA, Revalstrasse 1, 23560 Lubeck, - виробник Німеччина, мають свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що газоаналізатори виробництва Drager Safety AG and Co.KgaA ( Germany ), до яких відноситься і газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який використовується патрульною поліцією та вже перебуває в експлуатації, може експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік.
Разом з цим, на сайті Компанії «Сатурн Дейта Інтернешенл», яка є офіційним представником (дистриб'ютором) концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні і надає послуги сертифікованого сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager вказано, що для використання у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної поліції та Управління національної поліції приладів, в тому числі, Drager Alcotest 6810, принаймні 1 раз на 12 місяців проводити такі операцій, як «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка».
Як вбачається з наявної в матеріалах справи роздруківки тестування № 581 газоаналізатору «Drager «Alcotest 6810 », датою останнього калібрування пристрою, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 є 18 липня 2022 року, що свідчить про те, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, на момент проведення огляду 03 вересня 2022 року відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування.
Окрім того, даний огляд проводився за згодою ОСОБА_1 , доказів на підтвердження того, що він вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Drager «Alcotest 6810», за допомогою якого він проходив огляд на стан сп'яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, у матеріалах справи не міститься. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, пояснив поліцейському, що напередодні вживав спиртні напої та не спав.
Водночас законом та Інструкцією, долучення до матеріалів справи сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, не передбачено. Відсутність цих документів у справі не доводить позицію ОСОБА_1 про проведення його огляду з використанням технічного засобу, який не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Не підлягає до задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі.
Згідно з правилами частини 1 статті 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Клопотання є необґрунтованим. Питання, які ОСОБА_1 просив поставити перед експертом, є немотивованими. У клопотанні наведено весь перелік питань, які відображені у пункті 21.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та є орієнтовними при призначенні експертизи відеозвукозапису.
При винесенні судом рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
За таких обставин, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням зазначені докази, які суд вважає належними та допустимими, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що згідно результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу, останній 03 вересня 2022 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 23, 40-1, 130 ч. 1, 245, 280, 284 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук