12.01.2023 Єдиний унікальний № 371/159/21
провадження № 1-кп/371/34/23
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/159/21
Провадження № 1-кп/371/34/23
12 січня 2023 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участі
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої
подано клопотання ОСОБА_4 ,
її законного представника
та захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання законного представника ОСОБА_5 про повернення прокурору клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12020110220000408, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2020 року, про вчинення неповнолітньою суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України щодо особи, яка не досягла віку притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До Миронівського районного суду Київської області від Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області надійшло вищезазначене клопотання.
У підготовчому засіданні з'ясовуючи питання про наявність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, прокурор висловив свою думку про те, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відповідає вимогам КПК України та необхідності призначення судового розгляду на підставі даного клопотання.
У підготовчому засіданні законний представник ОСОБА_5 просила повернути клопотання прокурору у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України, зокрема розбіжностями щодо зазначення того, що саме ОСОБА_4 вчинила, злочин чи дії, які підпадає під ознаки діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Захисник підтримав вказане клопотання.
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору для усунення його невідповідності вимогам КПК України, зважаючи на наступне.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог цього Кодексу.
Словосполучення «зобов'язані неухильно додержуватися» означає, що слідчий та прокурор під час прийняття процесуальних рішень повинні чітко виконувати приписи процесуального закону, оскільки недотримання цих норм при вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень створює наслідки їх недійсності.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Слідчий та прокурор повинні неухильно їх дотримуватися, оскільки невиконання цих вимог, робить юридично нікчемним сам процесуальний документ і зводить нанівець зусилля суду з розв'язання завдань кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам ст. 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід виховного характеру, який пропонується застосувати.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить воно положення, що суперечать одне одному.
Таким чином суд має право прийняти рішення про повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному.
При аналізі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру на підготовчому судовому засіданні суд обмежується перевіркою змісту цього клопотання на відповідність вимогам ст. 291 та ст. 498 КПК України.
Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого особою, яка не досягла віку із якого може наставати кримінальна відповідальність, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій.
Однак звертаючись із клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру, прокурор виклав фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 саме кримінального правопорушення - злочину, при цьому вказав, щодо «злочинної діяльності» останньої, що відповідає діянням особи, яка є суб'єктом вчинення злочинів, ким виходячи з клопотання ОСОБА_4 не є.
Крім того, в клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру прокурором зазначається про наявність обставин, які пом'якшують покарання за скоєне та відсутність обставини, що обтяжують покарання за скоєне, які можуть враховуватись лише при призначенні покарання особі, яка є суб'єктом вчинення кримінального правопорушення, яким виходячи з клопотання ОСОБА_4 не є.
Вказана суперечність у формулюванні суспільно небезпечних дій, які можливо вчинила ОСОБА_4 перешкоджає суду визначити межі судового розгляду, так як судовий розгляд проводиться лише в межах клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, а останній реалізувати своє право на захист (п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України), зокрема від звинувачення у вчиненні злочину чи від суспільно небезпечних дій, які мають ознаки, передбачені ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а отже неможливо призначити судовий розгляд на підставі такого клопотання.
У відповідності до вимог КПК України судовий розгляд проводиться не в межах обставин, які прокурор вважає встановленими, а в межах висунутого обвинувачення відповідно до клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, яке є важливим процесуальним документом і основою для захисту неповнолітньої особи в суді.
Виходячи з положень ст. ст. 338, 339 КПК України прокурор позбавлений права в ході судового розгляду клопотання змінити формулювання встановлених обставин суспільно-небезпечного діяння.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у підпункті 3 ч. 2 листа за № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив, що в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо воно не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема: якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 та п. 1 ч. 1 ст. 505 КПК України клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру повинно містити виклад фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію вчиненого суспільно небезпечного діяння з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ЄСПЛ у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 року, п. 34) зазначив, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.
В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Дана позиція ЄСПЛ у повній мірі стосується і щодо кримінального провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
Як зазначалось вище, виходячи з положень ст. ст. 338, 339 КПК України за якими прокурор позбавлений права в ході судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру змінити формулювання викладених в ньому встановлених обставин суспільно-небезпечного діяння, у зв'язку із невідповідністю цього клопотання вимогам КПК України, керуючись ст. ст. 109-111, 290, 291, 293, 314, 369-372, 376 КПК України суд, -
1.Задовольнити клопотання законного представника ОСОБА_5 .
2.Повернути Обухівській окружній прокуратурі Київської області клопотання про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110220000408 за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України - у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України.
3.Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
4.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_1