12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 523/7392/15
провадження № 61-97ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 13 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею - 516 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 , яка надана згідно рішення № 275 від 11 квітня 1958 року виконкому Ленінської райради депутатів трудящих, між співвласниками домоволодіння ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
Виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, площею - 237 кв. м., розташовану з приляганням до фасадної, лівої і задньої зовнішніх меж згідно другого варіанту висновку № 7571/24 від 25 квітня 2016 року судової земельно-технічної експертизи і письмових пояснень, уточнень та доповнень експерта ВБТД ЛІТВД ОНДІСЕ Ярован В.М. до висновку зазначеної експертизи (схематичне зображення додаток № 2): - від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки, від точки розташованої відступом 9,05 м (6,02 + 3,03) від лівої зовнішньої межі ділянки та 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,80м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,0м; - поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ. "А" орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 2,0 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки уздовж фасадної зовнішньої стіни житлового будинку літ. "А" орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 1,10 м; - далі поворот направо і далі по осях міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А", орієнтованої на задню зовнішню межу земельної ділянки; - поворот направо уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. "А" орієнтованої на задню зовнішню межу ділянки по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 3,23 м; - поворот наліво уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. "А" орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,62 м;
- далі по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,50 м; - поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4,0 м; - поворот наліво по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4,92 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,93 м;
- поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до нежитлової будівлі, відрізок довжиною 1,50 м; - далі уздовж зовнішньої стіни нежитлової будівлі орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 3,33 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки через нежитлові будівлі до примикання до точки розташованої з відступом 2,41 м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 10,22 м; - поворот наліво по напрямку до фасадної зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,61 м від фасадної межі земельної ділянки, відрізок довжиною 27,00 м; - поворот наліво по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 9,05 м.
Вхід на виділену ділянку визначено залишити існуючий в фасадній межі ділянки з боку АДРЕСА_2 .
Виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, площею
279 кв. м., по другому варіанту, яка описується наступним чином: - від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки, від точки розташованої з відступом 9,05 м (6,02 + 3,03) від лівої зовнішньої межі ділянки та 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,80 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,0 м;
- поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 2,0 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки уздовж фасадної зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 1,10 м; - далі поворот направо і далі по осях міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А», орієнтованої на задню зовнішню межу земельної ділянки; - поворот направо уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на задню зовнішню межу ділянки по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 3,23 м; - поворот наліво уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,62 м; - далі по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,50 м; - поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4,0 м; - поворот наліво по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4.93 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,94 м; - поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до нежитлової будівлі, відрізок довжиною
1,50 м; - далі уздовж зовнішньої стіни нежитлової будівлі орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 3,33 м; - поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки через нежитлові будівлі до примикання до точки розташованої з відступом 2,37 м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки та 0,30 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 8,90 м;- поворот направо по напрямку до фасадної зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,43 м. від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки та 0,10 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 27,00 м;
- поворот направо по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки та 9,05 м від лівої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 10,07 м.
Вхід на виділену ділянку співвласнику ОСОБА_1 залишено з
АДРЕСА_2 .
Зобов'язано ОСОБА_1 знести самовільно встановлений паркан від фасадної сторони до житлового будинку літ. "А", зазначений від точки 8, 9 до точки 10 в графічному додатку до топографо-геодезичних вишукувань за адресою - АДРЕСА_1 ; паркан з металевої сітки, встановлений від житлового будинку літ. "А" з прибудовами до гаража літ. "Д", зазначений точками 14,15,16,17,18; паркан по фасадній межі, який знаходиться на земельній ділянці, яку згідно варіанту № 2 висновку експертизи пропонується виділити ОСОБА_2 , зазначений
точками 7, 8, 9.
Справа судами переглядалася неодноразово.
Останньою постановою Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року змінено.
Викладено п'ятий та шостий абзаци резолютивної частини рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року в наступній редакції:
«Залишити у користуванні ОСОБА_1 земельну ділянку, площею
279 кв. м., по другому варіанту, межі якої описуються наступним чином: - від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки, від точки розташованої з відступом 9,05 м (6,02 + 3,03) від лівої зовнішньої межі ділянки та 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,80 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,0 м;
- поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 2,0 м; - поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки уздовж фасадної зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 1,10 м; - далі поворот направо і далі по осях міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А», орієнтованої на задню зовнішню межу земельної ділянки; - поворот направо уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на задню зовнішню межу ділянки по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 3,23 м; - поворот наліво уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,62 м; - далі по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,50 м; - поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4,0 м; - поворот наліво по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4.93 м;
- поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,94 м; - поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки до примикання до нежитлової будівлі, відрізок довжиною
1,50 м; - далі уздовж зовнішньої стіни нежитлової будівлі орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 3,33 м; - поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки через нежитлові будівлі до примикання до точки розташованої з відступом 2,37 м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки та 0,30 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 8,90м; - поворот направо по напрямку до фасадної зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,43 м. від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки та 0,10 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 27,00 м;
- поворот направо по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої з відступом 0,54 м від фасадної зовнішньої межі земельної ділянки та 9,05 м від лівої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 10,07 м.
Вхід на виділену ділянку співвласнику ОСОБА_1 залишити з АДРЕСА_2 ».
В решті рішення - залишити без змін.
ОСОБА_1 28 грудня 2022 року звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 13 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, повний текст якої складено 14 вересня 2022 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має правонадіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 487,20 грн ((1 218,00 грн х 0,2) х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 13 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська